Головний арбітр: Віктор Швецов (Одеса)
Асиcтенти: Сергій Соботюк (Київ), Олександр Якименко (Київ)

"Карпати" - "Іллічівець" 2:2

Голи: Федецький 40, Кожанов 73 - Мельник 25, Кривошеєнко 76

"Карпати": Тлумак, Ощипко, Тубіч, Федецький, Тарасенко, Годвін, Кожанов, Худобяк (Ткачук 80), Голодюк (Гурулі 66), Кузнєцов, Зеньов (Батіста 58)

"Іллічівець": Романенко, Самусіовас, Мельник, Чучман, Микицей, Пуканич, Кашевський, Тищенко, Шмаков (Гай 60, Кiрильчик 70), Кривошеєнко, Ярошенко (Кас'ян 90)

Попередження: Голодюк 39, Кожанов 72 - Микицей 78, Кірильчик 90

Вилучення: Годвін 90+3

Нереалізований пенальті Федецький 40

Почати, мабуть, варто з епізоду, що трапився вже після фінального свистка арбітра. Самсон Ґодвін, який на той час вже перебував за межами полями, з реактивною швидкістю рвонув у центр поля. Якби Батіста та інші карпатівці його у буквальному розумінні не втримали – бути біді. Хвилину до цього суддя показав нігерійському опорнику «Карпат» дві жовті картки поспіль (одну за грубу гру, другу за розмови) і вилучив з поля. У тому епізоді важко було щось зрозуміти. А на післяматчевій прес-конференції Олег Кононов розповів, що екс-карпатівець Павел Кірильчик дозволив собі висловлювання, які ймовірно потрапляють під класифікацію расизму. В деталі коуч «Карпат» не вдавався. Але вже за мить вдалося поспілкуватися з самим Кірильчиком (розмова перекладена дослівно):

- Що трапилося в останньому епізоді, коли вилучили Самсона Ґодвіна?

- А що трапилося? По-перше, він стрибнув на нашого гравця, по-друге почав посилати усіх на три букви і плюватися. Правильна і заслужена червона картка.

- Футболісти «Карпат» кажуть, що в цьому випадку були прояви расизму…

- Расизму були прояви? Якщо були то вже після того як відбулося… пішли слова на три букви і плювки.

- А що саме було?

- Ну, ви в нього спитайте, хай він розповідає.

- Особисто з вашого боку були прояви расизму?

- З моєї сторони те що було, я не знаю. Не пам’ятаю.

Тут до розмови підключився інший гравець «Іллічівця», який сказав таке: «Наше слово було «заспокійся». А расизм до чого тут? Ми теж іноземці. Так що з нашого боку нічого не було».

За кілька хвилин з роздягальні вийшов Самсон Ґодвін. Помітно було, що хавбек перебуває в пригніченому стані. Однак, він погодився дати коментар того, що відбулося з його точки зору.

- Я сильно вдарив суперника. Так, це футбол. Суддя показав мені жовту картку. Мене питають: «Ти що робиш?». Я кажу: «Це футбол». А у відповідь чую: «Ти мавпа!» Це божевілля якесь. Я не мавпа! Я просто в шоці…

Робити якісь висновки, мабуть, рано. З достовірних джерел вдалося дізнатися, що суддя матчу Швецов не чув жодних «проявів расизму» з боку Кірильчика чи інших гравців «Іллічівця». Знову ж таки, не хочеться вдаватися до паралелей та порівнянь, але у тій же грі арбітр не побачив чистий (на думку Олега Кононова) пенальті і гол. У першому моменті Олег Голодюк проривався у штрафному майданчику до воріт Романенка, але після зіткнення з оборонцем опинився на газоні. Сам Голодюк про цей епізод сказав коротко: «Пенальті був». Суддя мав іншу точку зору – попередження за симуляцію. Інший спірний момент, про який говорив тренер «Карпат» трапився у другому таймі. Навіс у центр штрафного, Кузнецов у своєму стилі виграє боротьбу, скидає м’яча на голову Зеньову і той з розбігу вколочує його під перекладину. Суддя показує не на центр, а на місце перебування Кузнецова, мовляв, порушення було.

Все може бути. Але уболівальникам «Карпат» цей рефері, у першу чергу, мав би запам’ятатися з матчу, що відбувся в Києві 1 листопада 2008 року. Тоді «Динамо» перемогло «Карпати» з рахунком 4:0. Перші два голи «Динамо» забило з офсайду .

Але у пропущених голах звинувачувати суддю не можна. Тут треба дивитися на власну роботу з м’ячем. Перший гол – результат грубої помилки Олега Голодюка, який у центрі поля віддав пас назад. Захисники не чекали на такий «подарунок», а от Ярошенко був поруч і віддав пас на хід Мельнику. Той вийшов сам на сам і перекинув Тлумака – 0:1.

Перший тайм взагалі був доволі бадьорим. Команди не стояли, а постійно рухалися. Традиційно для українського футболу, браку було куди більше ніж точних передач, м’ячі після ударів, як правило, летіли над перекладинами, а захисники не гребували фолами. Попри це, гра справді була доволі цікавою. І не дивно. В основі «Іллічівця» вийшло відразу троє екс-гравців «Карпат»: Романенко, Шмаков та Чучман. Голкіперу дуже вже хотів забити Артем Федецький. Справа в тому, що напередодні дружина народила йому сина, а ще Романенко в передматчевому інтерв’ю порівняв Артема і Василя Кобіна. «Нехай Федецький не ображається, але Вася – кращий». Федецький до цього поставився спокійно. Коли суддя призначив пенальті за фол на Ощипку, Артем з першої спроби не забив – Романенко відбив перед собою, але з другої спроби ледь не порвав сітку воріт. 1:1.

Тайм другий був вже не таким цікавим. Романенко при першій-ліпшій нагоді тягнув час, а «Карпати» толком нічого не могли зробити. Нарешті на полі з’явився Алекс Ґурулі і з лівого флангу м’яко навісив у центр штрафного. Захисники не встигли вибити м’яча, бо Денис Кожанов у стрибку красиво пробив повз Романенка. Денис заслужив на цей гол, оскільки найбільше виділявся на полі. Зокрема, він кілька разів тішив глядачів класним дриблінгом – на швидкості обходив трьох-чотирьох суперників і пробивав. Тут-то бракувало точності.

Після забитого голу «Карпати» на мить розслабилися. Цього вистачило для голу вже у власні ворота. Ґодвін недопрацював зі своїм гравцем на фланзі, пішла передача у центр карного, ефектна передача (або рикошет) і потужний постріл беззахисного Пуканича – знову позиційна помилка.

Часу на ще один гол вистачало, але забракло везіння. Ще й Романенко кілька разів демонстрував клас. Тому 2:2.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- Напружена гра була. Ми володіли ініціативою, у нас були моменти для взяття воріт. Я вважаю, що суддя, м’яко кажучи, пошкодував «Іллічівець». Щойно переглядав момент за участю Голодюка у штрафному гостей, а також незарахований гол. Що тут говорити? Була боротьба за м’яч, був відскок і чистий гол. Тяжко грати, якщо таке на полі відбувається. Ми дуже хотіли перемогти, старалися. Суперник серйозно на нас налаштувався. Та й стосунки між колишніми одноклубниками специфічні... «Іллічівець» дуже хотів грати, це серйозна команда. Все ж я вважаю, що ми були ближчими до перемоги: в Кузнецова було ще кілька моментів, плюс ті спірні моменти, котрі суддя трактував на користь «Іллічівця».

- Перед пробиттям пенальті знову суперечки виникли. Хто мав бити?

- Федецький. Сергій Кузнецов хотів забити, але я призначив пенальтистом Артема ще до гри.

- Чому ви замінили Худоб’яка, і як ви оціните дії Андрія Ткачука?

- Я намагався перебудувати гру, грати в два нападники. Ігор зараз не в тій формі, в якій був до від’їзду до збірної. Це показала гра з «Кривбасом», сьогоднішня гра. Він всі сили віддав на той період часу. Я хотів, щоб Ткачук проявив себе. Гравець він дуже перспективний, але не вистачає стабільності.

- Що скажете про епізод з вилученням Ґодвіна?

- Некоректне ставлення з боку Кірильчика. Дуже некоректне. Тут пахне расизмом. Це нікуди не годиться...

Ілля Близнюк, головний тренер «Іллічівця»:

- Матч був дуже напружений. Радий за команду, яка забила два голи. На жаль, захисники не підстрахували воротаря, коли нам пробивали пенальті. Можливо, гра закінчилася б з іншим рахунком. Другий тайм… Що тут сказати? Самовіддача гравців була на найвищому рівні. Після серії невдач хотілося емоційно вивести команду з такого стану. Тому окрім техніки і тактики ми працювали з хлопцями в психологічному плані.

- У вашій команді чотири гравці, які колись виступали за «Карпати»: Шмаков, Романенко, Чучман і Кірильчик. Як ви вважаєте, їхня присутність вплинула на загальний настрій команди на гру?

- Так вже є, що колишні гравці мобілізуються і хочуть показати свої кращі сторони.

- Чому тоді ви не випустили Кірильчика з перших хвилин?

- Хотів, щоб в центрі поля були гравці як креативного, так і руйнівного плану. У другому таймі я випустив молодого Гая, але він не зміг увійти в гру. Тому замінив його на Кірильчика. Він зі своїм завданням впорався.

- Команда непогано почала чемпіонат, але потім було дуже багато поразок...

- Нічого дивного. В команді будуть спади, бо в нас дуже багато молодих гравців. На досвідчених падає величезне навантаження. Багато наших хлопців недавно прийшли з дублю. Тому грати стабільно, мабуть, не вийде.

- Ви задоволені одним очком чи вважаєте, що втратили два?

Гол Адриана Пуканыча на предпоследней минуте матча подарил Ильичевцу архиважную победу над Закарпатьем!

Важко переживати такі поєдинки, якщо ти вболівальник переможеної команди. А тим паче, писати про них. Однак, спорт одна з небагатьох галузей в нашій країні, де справедливість в підсумковому результаті все таки торжествує. Іллічівець переміг справедливо, але не зовсім логічно. Як то кажуть, хто господарям лікар в ситуації, коли команда грає весь перший тайм в більшості, при цьому нападники якої не влучають практично в порожні ворота?!

Впевнений, в Україні росте перспективний тренер. Сьогоднішню перемогу гостей не інакше як тренерською, не назвеш. Після вилучення Шмакова, Ілля Близнюк настільки грамотно перебудував дії свого колективу, що важко було орієнтуватися кого все ж таки більше . Плюс, вразили морально-вольові якості гостей.

Знову доводиться говорити про поле. За зізнанням Близнюка, гості приїхали в Ужгород за дві доби до поєдинку щоб поглянути на стан газону, і м’яко кажучи розчарувалися. Закарпатські дощі як ніде в Україні щедрі, а цього листопада вони, здається, побили всі рекорди. Комбінаційний футбол на такій траві показувати важко, і це стало зрозуміло з перших хвилин гри. Йшла типова гра чемпіонату України – боротьба, самовіддача всіх 22-ох футболістів, і мінімум гри у футбол.

Гості в дебюті гри виглядали цікавіше, але не настільки щоб когось виділяти. На 5 хвилині Кривошеєнко не погано скидував м’яч під удар Ярошенку, але той в метрах з десяти влучив в захисника. Закарпаття перший удар в ствір воріт нанесло тільки на 23 хвилині. На 32 хвилині то й же Кривошеєнко з свого флангу обвідним ударом не погано крутив в дальню дев’ятку, але по воротам не влучив. Далі черга створювати моменти дійшла до господарів. Виділявся Ксьонз, але що з цим парубком сталося в другому таймі – загадка. На 40 хвилині Павло черговим рейдом по правому краю обіграв трьох захисників гостей і чудово прострілив на Тимченка. Той вирішив зіграти нестандартно, пробивши п’ятою перед воротам суперника прямо в руки Романенку.

Другий тайм розпочався з вилученням у складі гостей. Шмаков впав у чужій штрафній, і замість пенальті отримав цілком справедливу жовту за симуляцію. Вона в нього виявилася другою. Всім відомо, Євген футболіст не простий, не даремно ж змінює команди як рукавички, тому середні пальці і гучні матюки закарпатську торсиду не здивували.

Вилучення, як не дивно, не вплинуло на емоції господарів. Гра перемістилася на половину поля команди Близнюка, але тривіальні навіси з флангів і закидання центребків Закарпаття нічим не здивували маріупольську команду. На 60 хвилині Невуче після подачі Трішовича пробивав головою практично в порожні ворота, але в рамку не потрапив.

Розчарував вболівальників Гомес, вихід якого в другому таймі абсолютно не підсилив командні дії. Нижче всого рівня зіграли Трішович і Тимченко, в діях яких простежувалася прямолінійність. Гості за рахунок Пуканича і Ярошенка намагалися потримати круглого в центрі поля. Коли Абросимов почав поглядати на власний секундомір, гостям вдалася блискуча контратака. Ярошенко майстерно вивів Пуканича сам-на-сам з Бабенком, чим корінний закарпатець люб’язно скористався. Деморалізовані закарпатці могли пропустити ще, але Бабенко виручив після удару Мельника.

Не хочеться передавати ті слова, якими закарпатські вболівальники «нагороджували» команду і тренерський штаб після гри. Не гарно це друзі, як на мене…

Закарпатье - Ильичевец 0:1
Гол: Пуканыч, 89

Закарпатье: Бабенко 6,0 – Донець 5,5, Чижевський 6,0, Болохан 5,5, Леандро 5,5 – Зотов 5,0, Платонов 5,5 (Невуче 56, - 6,0) – Ксьонз 6,0, Трішович 6,0, Микуляк 5,5 (Гомес 46, 5,5) – Тимченко 5,0

Ильичевец: Романенко 6,0 – Мікіцей 5,5, Самусіовас 6,0, Чучман 6,0, Кашевський 6,0 – Пуканич 6,5, Шмаков 5,0 – Тищенко 5,5, Ярошенко 6,5, Кривошеєнко 5,5 (Кирильчик 51, 6,0) – Мельник 5,5 (Касьян 90 б/о)

Предупреждения: Микуляк, Тришович, Ксенз - Шмаков

Донецк. «Донбасс Арена». 15 147 зрителей

Главный арбитр: Сергей Даньковский (Киев)
Ассистенты: Сергей Цымбал (Киев), Александр Билорус (Черкассы)

"Шахтер" - "Ильичевец" 2:1

Голы: Фомин 51, Кравченко 56 - Кирильчик 35

"Шахтер": Пятов, Срна, Чижов, Ракицкий, Кобин (Рац 46), Хюбшман, Фернандиньо, Жадсон (Кравченко 40), Адриано, Виллиан, Агахова (Фомин 46)

"Ильичевец": Романенко, Микицей (Григорик 83), Самусиовас, Мельник, Пуканыч, Ярошенко, Кривошеенко, Кашевски, Чучман, Касьян, Кирильчик

Предупреждения: Касьян 29, Чижов 39, Фернандиньо 60, Хюбшман 69

Удаление: Касьян 43

Показатели матча (в скобках — 1 тайм):
Удары (в створ): 10 (5) — 1 (1)
Удары (мимо): 11 (3) — 4 (2)
Фолы: 10 (5) — 13 (8)
Угловые: 8 (2) — 3 (3)
Вне игры: 2 (0) — 0

Последний матч на «Донбасс Арен» сумасшедшего ажиотажа, да и просто интереса в Донецке и близ лежачих населенных пунктах, не вызвал. Причины, наверное, две. Во-первых, погода к комфортному просмотру «живого» футбола никак не располагала. Во-вторых, игра «горняков» под конец календарного года изрядно поблекла. Неудивительно, что желающих померзнуть, наблюдая отнюдь не первоклассное зрелище, нашлось мало. Так что изрядно пустующие трибуны были вполне прогнозируемым явлением. Да и ложа прессы на этот раз обилием съемочных групп и рыскающих в поисках сенсации журналистов воображение не потрясла. К слову, к осадкам, в виде мокрого снега, ложа прессы оказалась совершенно не готова: сидеть «по уши» в воде — удовольствия мало. Вот вам и арена категории «элит»!

Мирча Луческу в преддверии визита в Белград экспериментировать со стартовым составом не стал. Удивление вызвало лишь появление Джулиуса Агаховы, который в заявку на матч в последнее время попадал по большим праздникам. Однако мотивация Мистера вполне понятна: в канун открытия трансферного окна имел смысл проверить возможности Ага-Вондера и понять, что с ним, в конце концов, делать. Интересно, что Гладкого не оказалось даже в запасе. Неужели судьба Александра уже решена и весной форвард будет радовать луганскую публику? В остальном все очевидно. Андрей Пятов — в воротах (кто бы сомневался); квартет беков состоял из Срны, Ракицкого, Чижова (именно ему в последних матчах доверяет Мирча) и Кобина (Рац оказался жертвой лимита, который существенно увеличил дееспособность отечественной сборной); в центре поля действовал привычный дуэт в составе Хюбшмана и Фернандиньо, на позиции «под» расположился Жадсон; на левой бровке привычно феерил Виллиан. В нападении же действовали Агахова и Адриано, причем один из них в обязательном порядке смещался на правый фланг. Забегая вперед, отметим, что у Джулиуса, что у Луиса игра на фланге не получалась.

Илья Близнюк также не стал ничего выдумывать — большой кадровой обоймы в распоряжении коуча мариупольской команды нет. Вот и пришлось, капитану «Ильичей», а в прошлом ударному форварду «Борисфена», переквалифицироваться в правые хавы (хорошо хоть не во вратари). В линии же атаки шанс проявить себя получил воспитанник «Шахтера» Александр Касьян, которому из глубины поля помогал еще один «горняк», Константин Ярошенко. Позади диспетчера расположился тандем «опорников» Пуканыч (еще один «горняк») - Кирильчик.. Некогда подававший огромные надежды Иван Кривошеенко оказался на левой «бровке». В защите же действовали: «горняк» Микицей (правый фланг), Чучман, Самусевас (центр) и Кашевский.

Прошедший матч довольно легко можно разделить на две части. Своеобразным «водоразделом» стал перерыв, на который команды ушли при счете 1:0 в пользу гостей. И в принципе, такой итог закономерен. Звездные хозяева не только играли сами, но и давали это делать гостям. Вдобавок, как показалось с трибуны, некоторая часть игроков в оранжево-черной форме уже сидели на чемоданах. Как следствие, мариупольцы не только довольно качественно оборонялись, но и опасно контратаковали. Запевалой обычно выступал Ярошенко, который часто смещался на правый фланг и оттуда грозил хозяевам. Неплох был и Касьян, который старался цепляться за каждый мяч. Наверняка КПД нападающего было бы более высоким, если бы не излишняя, но вполне понятная эмоциональность, которая, в итоге, и привела к печальному финалу. Единственный же мяч эффектным ударом «за шиворот» Пятову провел Кирильчик. Посильную лепту внес и Ярослав Ракицкий, классно «продливший» длинную передачу от Кривошеенко. В результате, чего Павел выбежал на рандеву с кипером и хладнокровно переиграл последнего. Случился сей эпизод на 35 минуте, а тремя минутами позже Ярошенко едва не поверг Луческу и его команду в шок: Константин решился на дальний удар, после которого мяч пролетел в метре от правой «девятки». Помимо этих моментов следует отметить еще один неплохой «выстрел» Константина, а также три выпада Касьяна, которые так ничем и не завершились. В первом случае, после эффектного паса от Ярошенко, Александр ворвался в штрафную — всего лишь угловой. Затем Касьян, после скидки партнера, плохо обработал сферу и момент для удара упустил. В еще же одном эпизоде, удар у форварда не получился. А ведь позиция была убойная — в 13 метров от ворот.

Несмотря на отсутствие внятной командной игры, довольно «жарко» было и у ворот Романенко. Однако, в первую очередь, большинство опасных моментов у ворот гостей возникало в результате классных индивидуальных действий, а не четко спланированных акций. В командный футбол старался играть лишь Фернандиньо. Виллиан привычно финтил, бил, но один, как известно, в поле не воин. Жадсон же совершенно потерялся. Провалил игру Кобин. Срна был активен, но и только. О тандеме нападающих вообще лучше помолчать.

Тем не менее, за счет класса и высоко уровня индивидуального мастерства, «горняки» вполне могли уйти на перерыв с более комфортным счетом на табло. Уже на 3 минуте после циркового номера Виллиана, неплохо пробивал Хюбшман — Романенко справился. Затем Адриано убежал на свидание с Романенко по зоне левого инсайда, но поразить цель так и не смог — Самусевас выбил мяч из створа ворот. На 18 минуте Вилли привычно накрутил оппонента, ворвался в штрафную, но в дальний угол не попал. Спустя пять минут Агахова с Ферни разыграли нехитрую комбинацию, в результате которой бразилец прорвал правый фланг — Романенко блестяще сыграл на выходе. На 25 минуте

острым навесом отметился уже Срна — Агахова с линии вратарской пробил точно в руки Романенко. На 27 минуте Адриано протащил мяч по флангу и сильно прострелил — Виллиан, замыкая дальнюю штангу, голкипера переиграть не сумел. Как видим, моментов, дончане создали вдоволь, хотя играли довольно скверно.

Ключевой момент всего матча состоялся на 43 минуте, когда за откидку мяча после свистка вторую желтую карточку увидел перед собой Касьян. Формально арбитр прав, но навряд ли за подобное действие, столь же суровое наказание понесли бы, например, Адриано, Милевский и Девич.

Во втором тайме у подопечных Ильи Близнюка шансов на успех не было. «Горняки» существенно прибавили в скорости, наладили комбинационную игру и попросту смели гостей с поля. Удачно вошли в игру и «джокеры» Луческу: Фомин добавил передней линии пробивной мощи, а Кравченко неплохо нашел общий язык с Ферни, Вилли и Срной. Неудивительно, что именно Руслан и Константин отметились результативными ударами. Руслан точным ударом в дальний угол поставил точку в бразильской двухходовки: Ферни очень долго возился с мячом на подступах к штрафной, пока, наконец, Адриано не соизволил «открыться». Последовала проникающая передача, которую Луис пяткой эффектно продлил на Фомина. Кравченко же забил великолепным ударом со штрафного - у Романенко шансов не было.

Забив, «горняки» продолжали атаковать, но голевого завершения многочисленные атаки хозяев не имели. Всему виной излишняя спешка в завершающей стадии атак, а также привычную пижонство. Как следствие, Фомин и Адриано точным ударом свои перспективные моменты завершить так и не смогли. Ферни и Вилли неплохо пробивали издали, но мяч в ворота так и не залетел.

У гостей же в атаке ничего не клеилось, поэтому кроме очередного дальнего удара Ярошенко, да подобия штурма на последних минутах, вспомнить нечего. Так что шансов огорчить «соседей» «Ильичевец» не имел.

Делать какие-либо глубокомысленные выводы после этой игры не стоит. «Ильичевец» неплохо играл, но зацепиться за ничью потенциала команде не хватило. У «горняков» же понравился Фомин, который несмотря на пробелы в техническом воспитании, вполне может стать значимой фигурой в атакующей линии команды. Стоит отметить, конечно, и Кравченко. Жадсону стоит серьезно задуматься над своим будущим в Донецке. А в целом, это был типичный «зимний» футбол со всеми своими минусами и недостатками. Тем не менее, три очка заработаны и на том спасибо!

Илья Близнюк, главный тренер «Ильичевца»:

— В первую очередь хотел бы поблагодарить Рината Леонидовича Ахметова за этот прекрасный стадион. Я ребятам сказал, что перед такими мачтами на таком стадионе с таким соперником дополнительно настраиваться нет смысла. Каждому из наших футболистов хотелось сыграть на этом поле, попробовать его, все были настроены очень хорошо. Хотел бы поблагодарить своих ребят. Такая прекрасная самоотдача, и снова, будто злой рок, мы играли вдесятером большую часть времени. Конечно, было тяжело, но ребята не сдались и боролись до конца. Думаю, если таких матчей будет больше, чемпионат Украины вырастет.

О каких-то моментах я намеренно умолчу. Сегодня мы упустили даже ничью. Я поблагодарил своих ребят за сегодняшнюю игру, за этот отрезок чемпионата, который мы вместе прошли: руководство, футболисты, тренеры. Всем хочу выразить благодарность, пожелать ребятам, чтобы они ушли в отпуск и хорошо отдохнули, набрались положительных эмоций, терпения, сил, прекрасно провели новогодние и рождественские праздники. Потом у нас будут сборы, мы будем работать по программе, которая уже сверстана, спланирована. Не помешало бы укрепить состав. У нас фактически одна молодежь на замене, не все игроки выдерживают. Удаление, которое сегодня было в матче, скорее всего проявление эмоций, Касьян хотел что-то доказать. Считаю это неоправданным. Но то время, что он находился на поле, он выглядел достаточно прилично. Так что еще раз хочу всех поблагодарить. «Шахтер» — команда рангом выше нас, но мы сегодня играли на равных, и никто не знает, чем бы все закончилось, будь мы в полном составе.

— Создалось впечатление, что вы чего-то недоговариваете: хотите сказать, но не говорите.

— Хороший вопрос, но он, скажу вам, расплывчатый. Что можно недоговаривать? Какие-то свои личные проблемы или еще что-то? Задайте конкретный вопрос!

— Вы сказали, что о некоторых моментах намеренно умалчиваете. О чем?

— Я на этот вопрос ответил выше.

— Ваше желание усилить состав поддерживается руководством клуба?

— Мы встречались с Владимиром Семеновичем, обсуждали эту тему, ведь чемпионат уже показывает, что молодежь – это прекрасно, но они еще не обстреляны, и у них не хватает опыта. Но и без молодежи, я считаю, команды не должны участвовать в чемпионате Украины. Это все-таки подспорье для местных футболистов, для национальной сборной. Если у нас не будут играть молодые, перспективные, подающие надежды украинцы, где им тогда играть, где обкатываться, где набираться опыта? Мы обговаривали этот вопрос, Владимир Семенович вместе с руководством клуба пошел навстречу, и я только могу радоваться. Но вот финансовые возможности у нас в клубе не те, чтобы мы могли брать дорогостоящих футболистов. Все будет рационально и, надеюсь, те люди, которые к нам прийдут, усилят нас, и будут тащить тот воз, который очень тяжел.

— В продолжение кадрового вопроса: вы уже определились, кто покинет команду в ближайшее межсезонье?

— Нас покинут Кавацив, Шмаков, Гай, Лима. То есть нам нужны игроки, которым не нужно обкатываться в играх за «дубль», которые могут действительно помогать в основном составе, станут лидерами. А в «дубле» должны играть футболисты, которые восстанавливаются после травм или молодые футболисты, подходящие по возрасту. А намеренно держать людей, которые будут занимать чье-то место… Пусть лучше молодежь из дублирующего состава подтягивается, наигрывается, пусть они «варятся» внутри коллектива, в команде. Мы обязательно возьмем с собой на сборы ряд игроков молодежного состава. В том году я привлек некоторых футболистов, которые вызывались в молодежные сборные. И в этом году тоже будем привлекать некоторых молодых игроков.

Мирча Луческу, главный тренер «Шахтера»:

— Урок на будущее: важные три очка и опыт - вот, пожалуй, то, что мы сегодня получили. Две ситуации, которые меня в этой игре удивили и очень огорчили. На поле вышли слишком расслабленными, и за это были наказаны. Второй тайм начали совсем с другим настроением, забили два гола и после этого почему-то очень спешили, принимали неправильные решения. Отметить могу период между тем, когда нам забили гол и когда мы забили два мяча. Вот в этот момент мне команда понравилась, мы действовали достаточно агрессивно, много комбинировали, прессинговали соперника. Наверняка многие сейчас с мыслями об отдыхе, и это в какой-то степени сказалось.

— Мистер, что с Жадсоном? Он, наверное, больше остальных мыслями в отпуске?

— Он любитель играть на хороших полях при плюсовой температуре воздуха. Я анализировал и могу сказать, что в декабре, в конце года, он никогда не сверкал. Поэтому он и был заменен в первом тайме. Игрок такого уровня не может выходить на поле в столь расслабленном виде и так ошибаться. По большому счету, он сосредоточился на фазе атаки и забыл о своих непосредственных обязанностях в обороне.

— Тренер «Ильичевца» сегодня назвал фамилии игроков, которые покинут команду в межсезонье. Вы можете ответить на аналогичный вопрос?

Премьер-лига. 2-й тур

"Ворскла" - "Ильичевец" - 1:3 (0:1)

"Ворскла": Долганский, Селин, Медведев, Даллку, Ярмаш (Чеснаков, 46), Красноперов, Есин, Маркоски (Безус, 59), Кулаков, Янузи (Громов, 75), Сачко

"Ильичевец": Романенко, Савин, Путивцев, Чучман, Яценко, Яворский (Мельник, 78), Пуканыч, Ярошенко, Кривошеенко (Кича, 87), Тищенко, Антонов (Сирык, 90)

Голы: Сачко (90+1) - Антонов (22), Пуканыч (55), Ярошенко (71)

Не реализованный пенальти Маркоски (57)