ФК"КАРПАТЫ" - Форум
Футбольный Мир Пятница, 09.12.2016, 02:09
Вы вошли как Новичок | Группа "Фанаты" | RSS
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 212»
Модератор форума: Standed, Krab 
Форум » Футбольный Мир » Украинская лига » ФК"КАРПАТЫ" (ФК"КАРПАТЫ")
ФК"КАРПАТЫ"
KrabДата: Четверг, 30.04.2009, 14:31 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
ФК"КАРПАТЫ"

 
KrabДата: Четверг, 30.04.2009, 14:41 | Сообщение # 2
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
НОВИНИ "КАРПАТ"
Спортивний директор ФК «Карпати» Степан Юрчишин: «Завжди мріяв працювати у рідному клубі»
30.04.2009

Сьогодні, 29 квітня, легендарний футболіст львівських «Карпат» Степан Юрчишин обійняв посаду спортивного директора клубу. Попри зайнятість (Степан Юрчишин саме поспішав на зустріч з головним тренером «Карпат» Олегом Кононовим), новоспечений спортивний директор охоче погодився на інтерв’ю Інформаційному центру клубу.

- Степане Федоровичу, хто саме запропонував вам одну з ключових посад у ФК «Карпати»?

- Учора мені зателефонував Почесний президент «Карпат» Петро Димінський і запросив на зустріч. Скажу відверто - для мене це стало приємною несподіванкою. Саме президент і запропонував мені цю посаду. Розмова у нас була тривалою, тож «переспавши» з цією пропозицією, нині я пристав на неї.

- У ваших словах відчутне хвилювання…

- Звісно, мене переповнюють емоції, адже я давно хотів працювати у «Карпатах». Цього я ніколи не приховував. Адже усе моє футбольне життя було пов’язано з рідним клубом, найкращі роки у своїй кар’єрі я провів саме у зелено-білій футболці. Надзвичайно приємно повернутися до клубу, тепер вже в іншій іпостасі.

- Декілька слів про ваші обов’язки на новій посаді…

- Перш за все, це розвиток клубного юнацького футболу, СДЮШОР «Карпати» і клубної Академії футболу. Також я відповідатиму за комплектацію та виступи дублюючого складу та «Карпат-2». Президентом поставлено чітке завдання: виховання молоді, яка у найближчому майбутньому складе кістяк першої команди. Я абсолютно поділяю таку філософію клубу.

- Чим ви займалися під час піврічної перерви у своїй кар’єрі?

- Справді, у мене було багато вільного часу. Я відвідував майже усі матчі карпатівських команд усіх рівнів, навіть мініфутбольні поєдинки намагався не пропускати.

- Чи підтримували ви стосунки з тренерським штабом «Карпат» до свого призначення спортивним директором?

- З Олегом Кононовим я познайомився порівняно недавно, під час матчу дублюючих складів «Карпат» і ФК «Харків». Тепер, звісно ж, будемо працювати тісно.

Розмовляв Данило Нікуленко, Інформаційний центр ФК "Карпати", www.fckarpaty.lviv.ua

У повному обсязі інтерв’ю Степана Юрчишина дивіться у понеділок у програмі «ПроКарпати». Саме з неї ви дізнаєтесь і про те, хто з карпатівських легендарних гравців першим привітав Степана Федоровича із призначенням.

Довідка

Степан Юрчишин

Народився 28 серпня 1957 р. у селі Керниця, Львівської області. Майстер спорту СРСР з 1979. Рекордсмен першої ліги СРСР за кількістю голів у одному сезоні – 42 (у 1979 р.).
Грав за національну збірну СРСР: 4 матчі, 1 гол . Чемпіонат-1979 у першій лізі став найрезультативнішим у кар’єрі гравця. Степан Юрчишин забив 42 голи у 42 зіграних матчах. Це стало рекордом першої ліги, який так ніхто і не перевершив. Того сезону «Карпати» вибороли путівку до вищої ліги, а Юрчишина запросили до збірної Радянського Союзу – у складі він був єдиним представником першої ліги.

Кар’єра в “Карпатах”: 1978-1981, 1989-1990 рр. Зіграв 196 матчів, забив 83 голи.

Степан Федорович працював також головним тренером „Карпат” - 35 ігор: 1992 р. - 18 матчів, 1999 р. - 15 матчів, 2001 р. - 2 матчі, ФК „Львів” (1994-1998 рр., 2007- 27.09.2008 рр.), а також команди „Карпати-2” у першій лізі (2003-2004 рр.). У 2000-2005 рр., працював у тренерському штабі «Карпат», в тому числі і на посаді тренера-селекціонера.
У 2004 р. Степан Юрчишин успішно пройшов в Києві ліцензування і одержав національний атестат І ступеня та „А”- диплом УЄФА.

 
KrabДата: Четверг, 30.04.2009, 14:45 | Сообщение # 3
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
КАРПАТИ (ЛЬВІВ). СКЛАД КОМАНДИ

 
KrabДата: Суббота, 02.05.2009, 19:21 | Сообщение # 4
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
01
 
KrabДата: Понедельник, 11.05.2009, 12:58 | Сообщение # 5
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Металург" З - "Карпати" - 0:0. Повторення пройденого
10.05.2009

Запоріжжя. Стадіон «Славутич-Арена»
Судді: Зубарев (Слов"янськ), Береговий, Андреєв (обидва - Донецьк)

"Металург" (Запоріжжя): Жук (Постранський 14), Невмивака, Тейку, Василевич, Польовий, Вернидуб, Аржанов, Годін, Степаненко, Калонас, Силюк (Рудика 85)
Запасні: Кривцов, Нестеров, Задоя, Опанасенко
Головний трегнер: Олег Лутков

"Карпати": Романенко, Тубіч, Петрівський, Ощипко, Є. Тарасенко, Голодюк, Кополовець, Худоб"як, Пшеничних (Ткачук 77), Зеньов (Гурулі 68), Кожанов (Кузнецов 57)
Запасні: Новак, Сагайдак, Бідловський
Головний тренер: Олег Кононов

Попередження: Невмивака 45 - Ощипко 79, Гурулі 90+1

Найголовніше футбольне амплуа – голкіпер. Не раз воротаря порівнювали з добрим коньяком – чим досвідченіший, тим кращий. Так і є. Саме завдяки досвіду і неймовірній реакції Всеволод Романенко кілька разів рятував команду від вірного голу. Найбільше йому довелося працювати у другому таймі. Чому ж партнери дозволяли Романенку демонструвати свою майстерність? Тут все просто – не було центрального захисника Мілошевіча, він продовжує заліковувати свою травму. Не було Василя Кобіна – він відсиджує “язикату” дискваліфікацію. Уперше в основі “Карпат” вийшов Євген Тарасенко та ще й на яку позицію – центральний захисник. До слова, варто сказати, що зіграв 33-й номер “зелено-білих” непогано. А кілька невдалих дій можна списати на брак досвіду гри на такому рівні і незіграність з партнерами.

На цьому кардинальні зміни у виконанні Олега Кононова не закінчилися. Найбільшою несподіванкою стало те, що на лавці залишився Сергій Кузнецов – найкращий бомбардир команди.

Через відсутність звичного нападника на позиції центрфорварда грав молодий Сергій Зеньов. Був у нього хороший момент – вивели колеги на ударну позицію. Але от з ударом не склалося в естонця. Місце опорника цього разу Олег Кононов довірив капітану – Сергію Пшеничних. А от Гурулі не справляється з конкуренцію у вигляді Олега Голодюка – в основі знову виходить молодий вихованець “зелено-білих”. Експресивний грузин наразі задовільняється лише виходом на заміну. Зрештою, як і Андрій Ткачук. Головний тренер досить серйозно “перелопатив” склад, порівняно ще з березнем, скажімо. Однак, результату ці зміни не дають. “Карпати” не можуть перемогти - і все тут. Доводиться шукати причини – чим тренерський штаб і займається.

Фанати “Карпат” все ще продовжують жити тою командою, яка вигравала. А та стартова одинадцятка буквально змітала на своєму шляху суперника вже у стартових хвилинах. Для цього навіть було не головне забити – просто показати хто господар і під яку музику триватиме гра. Прикро констатувати, що останнім часом “Карпати” перемкнулися на хвилю спокою та розвідки – характерного дебюту для українського чемпіонату. Прикро – ті неймовірні атаки так подобалися… У Запоріжжі, місті, що збирається делегувати команду в єврокубки, “Карпати” почали спокійно. У принципі, суперник – не страшний. Не можна сказати, що “зелено-білі” його боялися, але відчувалася якась невпевненість у власних силах. Ну, і активність “Металурга” списувати не варто – все ж команда хотіла перемогти і продовжити боротьбу за місця в Лізі Європи – новоствореному європейському турнірі.

Обидві команди не дуже цінували м”яча – частими його втратами була просякнути уся гра. А, відповідно, кількість смачних атак звелася до мінімуму. Найцікавіше все ж було у другому таймі, коли Романенко рятував ворота “Карпат”, а Кузнецов намагався забити у ворота “Металургу”. Перший сейв – після удару головою з близької відстані. Окрім воріт, Всеволод врятував і гідність Петрівського. Саме Тарас не зумів втримати Аржанова. Згодом вже Олексій Годін з дуже зручної позиції пробивав сильно і точно – Романенко знову зумів відбити, а з другої спроби накрити мяча. Той же Годін за хвилину до фінального свистка отримав шанс на штрафний з 35-ти метрів. Удар видався на диво точним і потужним – круглий летів в дев"ятку воріт, але Романенко у цей вечір однозначно вирішив повісити на свої володіння залізний замок. А скільки ще було таких ударів, навісів, прострілів, подач? Скільки разів запорізький козак Невмивака підключався до стандартів своєї команди і намагався встромити свою голову у вир подій?

А от проявитися уродженцю Львова Віталію Постранському (на початку гри йому довелося замінити Жука, який зазнав травми) не дали як карпатівські форварди, так і запорізькі захисники. Найкращі нагоди мав Сергій Кузнецов – двічі він безболісно приймав мяча у штрафному “Металурга”, обігрував суперника, але як слід пробити бракувало часу. У першому випадку дуже добре зіграв Михайло Кополовець – протягнув мяча по флангу (у цьому матчі він грав справа) і відпасував Кузнецову. Взагалі, Кополовець вже у другій грі поспіль виглядає здорово – забрати круглого у вінгера ой як не просто. А от з ударами – проблема. Зрештою, хіба лише в Кополовця? Кілька разів в молоко пробив Голодюк, ледь-ледь докотився до Постранського мяч після удару Ткачука. Пригадати, щоб Кожанов бив – важко. Навіть Ощипко з його потужним ударом запустив мяча на трибуну до фанатів. У нього, щоправда, був лише один штарфний.

До кінця чемпіонату залишилося зовсім небагато – кілька матчів. Повернуться в обойму команди Іван Мілошевіч та Василь Кобін. Але найбільше хочеться, щоб до команди повернулася впевненість у власних силах і та гра, якою “Карпати” тішили в Сімферополі, коли рознесли “Таврію”, у Маріуополі, де вони знищили “Іллічівець”, у Львові, коли клали на лопатки “Арсенал”, ФК “Львів”, “Кривбас” та “Чорноморець”. Команда показала, що може і вміє грати в красивий і атакуючий футбол. А тих моментів, що їх нашкрябали наші форварди в Запоріжжі, не те що мало – катма. Адже з таким потенціалом “Металург” можна було перемагати. А так – всього лише нульова нічия (ідентичний результат був і в першому колі). Так сталося, що нічия не принесла особливої радості ані “Карпатам”, ані “Металургу” – вона виявилася потрібною “Дніпру” та “Ворсклі”, які конкурують за вихід в єврокубки.

 
KrabДата: Понедельник, 18.05.2009, 12:45 | Сообщение # 6
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Карпати" - "Динамо" - 1:4.
Футбол різних вагових категорій

Львів. Стадіон "Україна". 16.05.2009. 28 тур. Похмуро, короткочасні опади, +20°С.

Арбітр: Олександр Дердо (Іллічівськ)
Аситенти: Микола Левко (Чернівці), Віталій Дем'яненко (Мукачеве)[/color]

Голи: Є.Тарасенко 90+2 - Гільєрме 38, 60, 73, Бангура 86

[color=yellow]"Карпати": Романенко, Тубіч, Кобін, Пшеничних, Голодюк, Кополовець (Ткачук 80), Петрівський, Кожанов (Зеньов 69), Є.Тарасенко, Кузнецов, Худоб"як (Гурулі 62)
Запасні: Новак, Сагайдак, Мілошевіч, Габовда.
Головний тренер: Олег Кононов

"Динамо": Шовковький, Корреа, Алієв (Ярмоленко 76), Єрьоменко, Несмачний, Мандзюк, Каддурі (Кравченко 67), Асатіані, Нінковіч, Зозуля (Бангура 62), Гільєрме
Запасні: Богуш, Допілка, Морозюк.
Головний тренер: Юрій Сьомін

Попередження: Єрьоменко 58

Поєдинок «Карпати» - «Динамо» у 28-му турі був єдиним, в якому обом командам з турнірної точки зору, за великим рахунком, вже нічого не було потрібно. Тим не менше на трибунах «України» зібралося чимало глядачів. Вболівальники прийшли на стадіон з надією побачити цікаве і видовищне протистояння принципових суперників. І їхні сподівання не виявилися марними. Шкода лише, що футбол найвищого ґатунку продемонструвала тільки команда гостей.

Як і восени в матчі першого кола у Києві, «Карпати» на своєму полі пропустили від «Динамо» чотири м’ячі. І хоча цього разу підопічним Олега Кононова вже в компенсований час таки вдалося забити гол престижу і в такий спосіб уникнути від киян другого в сезоні розгрому «на сухо», вболівальники «зелено-білих» залишали трибуни «України» в значно гіршому настрої, ніж він був у них після поразки їхніх улюбленців на полі стадіону імені Валерія Лобановського. В перший день листопада минулого року «Карпати» хоча й програли 0:4, але при цьому залишили зовсім непогане враження і рахунок аж ніяк не відповідав тому, що відбувалося на полі. Достатньо пригадати цілу низку нереалізованих нашою командою гольових моментів і той факт, що «Динамо» два м’ячі забило з явним порушенням правил, які чомусь не зафіксували арбітри. Натомість цього разу ми в якійсь мірі можемо навіть тішитися з того, що фінальний свисток зафіксував рахунок 1:4. Адже могло бути й гірше…

Після того, як «Динамо» достроково виграло «золото» національного чемпіонату і поступилося в обох півфіналах (Кубка УЄФА і Кубка України) «Шахтарю», для киян сезон фактично завершився. Тому найпопулярнішою темою у Львові напередодні приїзду динамівців було обговорення питання, який склад привезе Юрій Сьомін. Президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс обіцяв, що приїде «основа». І потрібно віддати належне Суркісу-молодшому, його слова не виявилися пустим звуком. Динамівці вийшли на поле «України» майже в оптимальному складі. З гравців «основи» не було лише Вукоєвіча, Бетао і Бангури, а Мілевський пропускав гру через перебір жовтих карток. А ще місце у воротах зайняв Шовковський. Але заміна Богуша після його ляпу минулої середи, який коштував «Динамо» місця у фіналі Кубка країни, була цілком логічною.

Стартові хвилини матчу засвідчили, що «Динамо» налаштувалося на гру дуже серйозно. Схоже, подвійний провал у кубкових баталіях став для команди Юрія Сьоміна додатковим стимулом у матчах національного чемпіонату. Звісно, перемогами над середнячками та аутсайдерами вітчизняної Прем’єр-ліги важко реабілітуватися перед своїми вболівальниками за поразки від найпринциповішого суперника. Але нічого іншого динамівцям не залишається. До того ж вони прагнуть не просто обіграти свого опонента, а зробити це вишукано і елегантно, отримуючи насолоду від своєї гри та приносячи задоволення справжнім гурманам футбольної естетики. І за це та за насправді професійне ставлення до своїх обов’язків кияни заслуговують на похвалу.

До матчу вболівальники «Карпат» вірили, що їхні улюбленці якщо й не перервуть свою безвиграшну серію, яка налічувала вже аж сім поєдинків, то принаймні будуть гідно протидіяти найтитулованішому клубу країни. Однак гра засвідчила, що нині «Карпати» і «Динамо» - це команди різного рівня. Проводячи аналогії з боксом, можна сказати, що на полі «України» глядачі побачили суперників різних вагових категорій.

Тримати удар карпатівцям вдавалося до 37-ої хвилини, коли багатоходова комбінація динамівців, в якій було задіяно аж шість гравців, завершилася голом. Результативну крапку в цьому епізоді поставив бразилець Гільєрме. В принципі, гол гостей не зовсім відповідав тому, що відбувалося на полі. Бо хоча команда Юрія Сьоміна й володіла ініціативою, до по-справжньому гольових моментів біля воріт «зелено-білих» справа практично не доходила. Оборона господарів діяла доволі надійно, справлявся зі своїми обов’язками й Романенко. Тому в перерві вірилося, що Олег Кононов внесе корективи у дії своїх підопічних і після відпочинку «Карпати» нарешті продемонструють те, на що вони здатні і в атаці.

Про що говорили в роздягальні тренери «смугастих», достеменно не відомо. Але зі стовідсотковою точністю можна стверджувати, що їхні слова до підопічних так і не дійшли. В другій 45-хвилинці перевага «Динамо» стала тотальною і «пожежі» у володіннях Романенка стали виникати ледь не після кожної атаки гостей. Новоспечені чемпіони із завидною легкістю розривали оборону господарів і це ще добре, що в другому таймі карпатівці лише тричі поновлювали гру з центра поля.

Справжнім героєм матчу став Гільєрме, який до свого голу в першому таймі додав ще два, і в обох епізодах він у повній мірі продемонстрував свою бразильську вишуканість. Спочатку найдорожче придбання «Динамо» елегантно запустив парашут за комірець Романенка, а потім покарав кіпера «Карпат», який доведений до відчаю безпорадністю своїх оборонців, кинувся виконувати їхні обов’язки, залишивши ворота. Мав Гільєрме чудову нагоду оформити і покер, але його удар з п’яти метрів Романенко зумів відбити. Однак бразилець продемонстрував, що вміє не лише завершувати атаки, а й непогано може асистувати партнерам. Після його діагональної передачі з лівого флангу атаки Бангура залишалося лише підставити ногу, аби забити свій 13-ий гол у чемпіонаті. До речі, кілька хвилин перед тим темношкірий легіонер «Динамо» після подачі Кравченка з правого флангу атаки головою спрямував м’яч у сітку господарів, але лайнсмен в тому епізоді зафіксував офсайд. А от вже за рахунку 4:0 Бангура міг оформити дубль, однак після гросмейстерської передачі Єрьоменка, який був чи не найактивнішим гравцем матчу, з п’яти метрів примудрився не влучити у рамку.

А що «Карпати»? Якщо подивитися статистику другого тайму, то за 45 хвилин вони завдали вісім ударів по воротах Шовковського, причому чотири з них прийшлися у рамку. Показник ніби то зовсім непоганий. Але біда в тім, що майже всі вони справжньої загрози воротам динамівців не несли. І лише останній з них виявився не лише небезпечним, а й результативним. Після подачі кутового у виконанні Кобіна з правого флангу Кузнецов головою до м’яча не дотягнувся, але в потрібній точці і в потрібний час опинився центральний захисник нашої команди Тарасенко, який ударом головою не залишив СаШо жодних шансів в черговий раз у своїй воротарській кар’єрі залишити поле «сухим». Цей гол настільки зіпсував настрій кіперу «Динамо», що після матчу він виявився єдиним у делегації киян, хто відмовляв численним вболівальникам у проханні дати автограф чи сфотографуватися. Але зіпсований настрій Шовковського все одно ніяк не можна порівнювати з тим, що творилося після матчу в серцях гравців і тренерів «Карпат» та їхніх фанатів…

 
StandedДата: Воскресенье, 07.06.2009, 12:07 | Сообщение # 7
BOG
Группа: Администраторы
Сообщений: 64
Награды: 2
Репутация: 1
Статус: Offline
Ушёл из жизни Лев Броварский


4 июня, в 13.30 на шестьдесят первом году жизни после тяжелой и длительной болезни умер Лев Броварский - легендарный футболист львовских "Карпат" и выдающаяся личность украинского спорта.

За годы своей действующей карьеры и тренерской деятельности Броварский стал символом "зелено-белых". Его любили и уважали. К сожалению, погасли силы, и остановилось сердце прекрасного спортсмена, прекрасного футбольного тренера, умного педагога и надежного товарища. Он был не только мастером спорта, обладателем Кубка СССР, Заслуженным тренером Украины - Лев Рудольфович был великим, а вместе с этим простым, искренним и хорошим человеком.

С именем Броварского связано немало славных страниц истории ФК "Карпаты". Самая знаменитая - Кубок Советского Союза. Львовский футбол, а вместе с ним украинский понес потерю - не стало специалиста, который на протяжении своей жизни искренне отдавал себя игре миллионов.

 
KrabДата: Суббота, 18.07.2009, 21:23 | Сообщение # 8
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
Карпаты обыгрывают обладателя Кубка Украины

Львовская команда сумела добиться победы в Полтаве.

Неожиданная победа Карпат

Ворскла сегодня проиграла по делу. Первые опасные моменты в игре – в активе Карпат. Начало положило всегда опасный Кузнецов, пробив по воротам Долганского после подачи с фланга. Форвард находился уже во вратарской площади, но умудрился пробить мимо штанги. А вот вторая попытка оказалась более удачной: Ощипко прорвался по левому краю, нацелено навесил на Кузнецова – и тот не ошибся, отправив мяч в дальний от Долганского угол ворот. Неожиданный старт – но неожиданный именно со стороны Ворсклы, ведь до 20 минуты моментов хозяева не имели вообще.

И даже по итогам первого получаса игры Карпаты продолжали создавать опасность у чужих ворот и опять сумели воплотить ее в гол. 32 минута, штрафной неподалеку от штрафной площади, судья и игроки долго двигали стенку, а розыгрыш мяча произошел без ее участия. Мягкую передачу получил Кожанов, прошел с мячом к самой лицевой линии, прострелил... А дальше как-то совсем вычурно сыграл Долганский. Выйдя на перехват, он срезал мяч в собственные ворота. 0:2 – трибуны в шоке.

Свисток арбитра на перерыв утонул в недовольном гуле полтавских болельщиков. В первой половине игры Ворскла не продемонстрировала ничего из того, что принесло ей победу в финале Кубка Украины и что пригодилось бы в Лиге Европы. Фланги работали неэффективно ибо завершать подачи было некому. Василий Сачко играл в присущей для себя манере, постоянно цеплялся за мяч, но часто просто замедлял игру своей команды. Ошибались защитники и полузащитники, безлико в первом тайме выглядел Маркоски. На этом фоне Карпаты смотрелись отлично: почти без ошибок в передачах, с постоянно активными флангами (особенно Кожанов слева) и надежной обороной. А из противостояний Даллку и Кузнецова последний часто выходил с мячом.

Во втором тайме все должно было измениться, ведь тогда возникали бы большие сомнения в потенциале полтавской Ворсклы. И полтавчане начали отлично: уже на 48 минуте подача Кулакова со штрафного завершилась тем, что в борьбе Иван Милошевич срезал мяч в свои ворота. Но это – со штрафного и автогол. А где же игра?

У Карпат тоже была возможность забить, но лишь чудом после навеса со штрафного (в игре было много столкновений) мяч не попал в ворота. Оживил игру Безус, который заменил инертного во втором тайме Кулакова. Сначала на нем сфолили (Красноперов закрутил со штрафного рядом со штангой), а затем мог отметиться и сам после подачи с фланга. Ворскла начала наседать, и на 80 минуте Деспотовски мощным ударом метров с 30 мог пробить Тлумака. Минутой позже Янузи с Маркоски не хватило считанных сантиметров, чтобы дотянуться к мячу.

Угловые в сторону ворот Тлумака чередовались со штрафными, хозяева боролись за мяч как могли (Безус здесь лидировал во всех компонентах), но результата это не приносило. Куча штрафных возле штрафной площадки гостей завершилась лишь двумя желтыми карточками за разговоры. В итоге – поражение 1:2 и проваленный старт сезона.

Ворскла - Карпаты 1:2
Голы: Милошевич, 48 (в свои ворота) - Кузнецов, 18, Чеснаков, 31 (в свои ворота)

Ворскла: Долганский – 5,5, Чеснаков – 4,5, Ярмаш – 5,5, Цурри - 5,5, Кулаков - 5,0 (Безус, 72 – 6,5), Красноперов – 6,0, Далкку – 5,0, Деспотовски - 5,5, Есин - 5,0, Маркоски - 6,0, Сачко -5 ,5 (Янузи, 46 - 5,5)

Карпаты: Тлумак - 5,5, Петривский - 6,0, Тарасенко - 6.0, Милошевич - 5.0, Федецкий - 6.5, Ощипко - 6.0, Голодюк - 6.0 (Бидловский, 90+1 – б\о), Худобяк - 6.5, Кожанов - 6.0 (Зенев, 78 – б\о), Ткачук - 6.0 (Гурули, 85 – б\о), Кузнецов- 6.5

Предупреждения: Маркоски, 90+3 - Милошевич, 56, Петривский, 73

 
KrabДата: Понедельник, 27.07.2009, 21:39 | Сообщение # 9
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Карпати" - "Металург" (Д) 2:2. Голів і видовищ!

Львів. Стадион "Україна". 6 000 глядачів

Арбітр: Володимир Сіренко (Сімферополь)

Аситенти: Геннадій Літвінов (Луганськ), Едуард Карапетян (Тернопіль)

"Карпати" - "Металург" (Д) 2:2

Голи: Федецький 6, Худоб"як 61 - Годін 8, Мхітарян 60

"Карпати": Тлумак, Ощипко (Петрівський 70), Гурулі (Зеньов 77), Мілошевіч, Годвін, Є.Тарасенко, Кожанов, Федецький, Кузнецов, Голодюк (Ткачук 74), Худоб"як

"Металург" (Д) : Дишленковіч, Маріо Сержіо, Чечер, Білозір, Воловик, Макрідіс (Димитров 54, Фабіньо 64), Лазіч, Годін (Ткаченко 46), Кінгслі, Мхітарян, Мгуні

Попередження: Федецький 16, Ощипко 58 - Білозор 37, Чечер 66, Мхітарян 69, Воловик 90

Класний матч. І «Металург» і «Карпати» показали реально хороший футбол, на який було цікаво дивитися. Перші компліменти – Костову і його команді. Болгарський спеціаліст зробив красиву команду, підсилив її хорошими легіонерами, поставив гру. Фішка сьогоднішнього «МетаДона» - гра в короткий пас. А найнесподіваніше, мабуть, те, що команда Костова у матчі проти «Карпат» намагалася продиратися до воріт Тлумака за рахунок розрізних передач. Господарі ж сподівалися на навіси, ціль яких – голова Мгуні. Правда, і тут «Карпати» не помилилися. Коли «Металург» забивав перший гол, пройшла передача низом на Кінслі. Той здорово оцінив позицію і безперешкодно навісив на Годіна. Новачок «МетаДона» вколотив м’яча точно в кут. Ау, захист! (№1).

Але почали «Карпати». Причому почали так, що «Металургу» було дуже важко. Вже в дебюті гри після кутового, Федецький найкраще зорієнтувався в ситуації і зумів пробити по воротах. Ні захисники, ні воротар удар перекрити не змогли і новачок «Карпат» летить в обійми Кононову. Як і вся команда. На ейфорії «Карпати» хотіли продовжити атаки, але в одну мить усе обірвалося. Швидкий контрвипад і вже нічия. Гол Годіна змусив «Карпати» на кілька десятків хвилин відійти у захист і оборонятися. Міг «Металург» і взагалі повести, якби Мхітарян реалізував вихід сам-на-сам. Знову пройшла передача низом повз центральних захиснків (Ау! №2), Тлумак виходив кидатися на амбразуру, але пронесло – вірмен по-піжонськи м’яча підрізав, але той у ворота не залетів. Фух. Тут і відповідь «Карпат»: Гурулі як завжди нафінтив, прокинув вперед, а після контакту з Білозором по інерції пролетів ще метрів п’ять і бухнувся на газон. Жовта захиснику «Металурга» і штрафний у молоко. Момент в Кузнецова – він вже от-от був готовий замкнути передачу з правого краю, але усе закінчилося розведеними руками і поглядом у бік судді, мовляв, збивали мене. Суддя погляд проігнорував.

Не скучають в атаці і легіонери «МетаДона». Хороший момент у Мгуні, якого проспали захисники (Ау! №3), але це не був удар форварда. Тут вже аукати треба до нього. На десерт першого тайму – смачний удар від Худоб’яка, метрів з 25-и. Дішленковіч з горем навпіл м’яча таки фіксує. Пристрілка вийшла, гол перенесли на потім. Перерва.

Великого резонансу у Львові цей матч не викликав – на стадіоні було тисяч шість глядачів. А от безробітних футболістів гра зацікавила. Поки команди слухали настанови тренера, обіймався зі старими друзями колишній воротар «Карпат» Мацей Налєпа. «Зараз я вільний агент. Мав летіти в Грецію, але не склалося. А я відмовив кільком клубам. Шкода.» На центральній трибуні сидить і Євген Шмаков – з ним «Карпати» попрощалися кілька років тому. Опорник мав підписати контракт з «Закарпаттям», але щось там не склалося. Наразі Шмаков – у ролі глядача. Недалеко сидить і Михайло Кополовець – він зараз травмований, але за його ж словами, вже йде на поправку. Готуються і фанати. 16-ий сектор підготував величезний банер, очевидно, адресований до Президента «Карпат» Петра Димінського. Без образ, а так, інформація для роздумів. Правда, довго тримати банер хлопці не могли – почався другий тайм. Хороший і непередбачуваний.

Бігали на початку достатньо, але без толку. Суддя зафіксував офсайд у Кузнецова, який виходив на Дішленковіча. Судячи зі всього, даремно – не було там нічого. А у відповідь – тримайте удар зльоту від активного і технічного Кінслі – тут вже Тлумак по-кошачому красиво ловить м’яча. Тлумак у цій грі запам’ятався. Не лише цим сейвом, а й якимось внутрішнім бажанням допомогти партнерам в атаці. Кілька разів він виходив далеко за свою територію, страхуючи захиснків. Але найефектніше він «відпалив» на 90-ій хвилині, коли вибіг аж до центра поля (!!!), промахнувся, і ледь не отримав ганебного гола. Врятував боковий суддя, який побачив офсайд у суперника. В іншому разі, були б проблеми. Але поки Тлумак з м’ячем, вибиває його на Кузнецова. Сергій, як завжди, багато працює і на атаку і на захист, виносить м’ячі після кутових, бореться за все, що летить у його сторону, заробляє штрафні і так далі. А головне – постійно тримає в тонусі захист «Металурга». І тут… гол. У ворота «Карпат».

Епізод доволі спірний. Мхітарян справді настрибнув на Тарасенка, але суддя не побачив у діях вірмена крамоли і гол зарахував. Та й карпатівці апелювали не до арбітра, а швидше до самих себе. Сперечатися сенсу немає. Треба було робити висновки. І тут почалося найцікавіше – висновки таки були зроблені. Не пройшло і кілька хвилин як «Карпати» розіграли дуже красиву зигзаг-комбінацію. Голодюк віддав на Кузнецова, той вже бачив, куди біжить Худоб’як і віддав хавбеку точну передачу. Ігор миттєво підробив м’яча і гарнющим обвідним ударом поклав його за комір Дішленковічу. Що тут говорити? Худоб’як – не інакше як злий геній сербського воротаря «Металурга». В останній грі між цими командами на «Україні» Худоб’як поклав дуже схожого гола. Дішленковіч стояв на тих же воротах. 2:2 – завелися сонні до цього трибути і почали голосно підтримувати «Карпати». І було чого.

«Металург» трохи втомився і почав нервувати. Злість донеччан відчули на собі ноги карпатівців – то Кузнецову по ахілу вріжуть, то Гурулі знесуть. Але усі ці пошкодження ніщо, порівняно з травмою Ігора Ощипка. За словами Олега Кононова, травма дуже серйозна. Лівого захисника змінюють, а «Металург» проводить атаку – Ткаченко потужно б’є з-за меж штрафного, м’яч влучає у штангу, відлітає до знову неприкритого Мгуні (знову Ау!), але той унікально псує гольову нагоду. «Металург» атакує і атаки намагається закінчувати ударами. «Карпати» теж не сплять – свіжий Ткачук пробиває неточно, Худоб’як крутить на фланзі трьох суперників і віддає точну передачу партнеру; словом, події на полі нагадують мурашник, де життя не зупиняється ні на секунду. Ось Мгуні знову намагається пробити, цього разу головою. Але Тлумак ловить м’яча і розпочинає нову атаку. Акаку, що могла принести «Карпатам» перемогу. Передача пішла на Кузнецова і той таки видряпав у повітрі м’яча і виклав його на срібній тарілочці для Худоб’яка. Поруч не було абсолютно нікого – повний провал оборони «Металурга», але Худік пошкодував Дішленковіча. Тут було легше забити, але не склалося. М’яч – повз ворота, Худоб’як в шоці, трибуни змовкли. А можна ж було перемогти…

А можна було і програти – на останніх секундах Мхітарян здорово приклався до м’яча – вище. Тут можна і свистіти, що арбітр і зробив. Ефектне закінчення 2-го туру, добротна гра і нічия.

Ніколай Костов, головний тренер «Металурга»:

- - Поздоровляю футболістів за продемонстрований сьогодні футбол. Був швидкий, динамічний, відкритий футбол. І «Карпати», і «Металург» хотіли виграти цей матч. Що стосується нашої команди, то у нас були багато шансів на успіх, але ми випадково не перемогли. Бажаю вдалої гри «Карпатам» і їхньому тренеру в цьому чемпіонаті.

- Чому поміняли Годіна?

- Олексій травмувався, а з лікарем я ще не говорив.

- Ви дуже обурювалися в кількох епізодах.

- - Було декілька моментів, де футболісти «Карпат» забували про принципи Fair-Play. Але у мене немає претензій до арбітра, адже гра була для нього дуже важкою, динамічною. Він контролював все, що можна.

- Так ви втратили два очки чи взяли одне?

- У нас було багато моментів, тому вважаю, що ми випадково не перемогли.

- А якби Худоб’як забив в кінці гри?

- Тоді ми програли б (сміх в залі).

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- Гра була цікавою для глядачів. Звичайно у «Металурга» були більше моментів, ніж у нас. Як і вони, так і ми могли забити переможний гол, але не вдалося. В цілому мені гра сподобалася, за винятком окремих епізодів матчу. Дуже шкода, що серйозну травму отримав Ощипко.

- Чому грав Годвін, а не Ткачук?

- У нас йде тренувальний процес. Я не був задоволений грою Ткачука проти «Ворскли». Годвін дуже серйозно відіграв за дублюючий склад з Полтавою і готувався на гру з основним складом. Вцілому я задоволений його грою.

- Оцініть дії команди в обороні.

- Якщо суперник створив більше моментів, то, звичайно, в обороні є проблеми.

 
KrabДата: Понедельник, 03.08.2009, 22:37 | Сообщение # 10
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Металлист" - "Карпаты" 1:0. "Сталинград"

Харьков. ОСК «Металлист»

Главный арбитр: Виталий Годулян (Одесса)
Ассистенты: Игорь Бицкало, Александр Маньковский (оба - Одесса)

"Металлист" - "Карпаты" 1:0

Гол: Папа Гуйе 88

"Металлист": Горяинов, Обрадович, Валяев (Фредес 77), Эдмар, Еременко (Шелаев 83), Лысенко, Пшеничных (Зезе 58), Папа Гуйе, Девич, Олейник, Березовчук

"Карпаты": Тлумак, Тарасенко, Гурули (Голодюк 34), Годвин, Милошевич, Петривский, Кожанов (Зенев 81), Федецкий, Кузнецов, Ткачук, Худобяк

Предупреждения: Девич 33, Зезе 60, Олейник 67, Шелаев 90, Обрадович 90+2 - Федецкий 6, Милошевич 61, Кузнецов 78

Удаление: Ткачук 12

Иногда один стоп-кадр из матча может рассказать о нём лучше, чем пятиминутный видеообзор. 88-я минута, Папа Гуйе забивает гол, и на футбольном поле на ногах остаются вратарь «Металлиста» Горяинов, двое игроков «Карпат» и бригада арбитров. Все остальные повалились на траву. Отдельно, в кучу, все полевые игроки в «жёлто-синей» форме — от радости, остальные, кто где — от досады и разочарования. Все силы, все эмоции были отданы это напряжённому поединку. Это самая яркая иллюстрация к тому, как проходил этот матч и чем закончился.

Впрочем, то, что встреча не будет скучным перекатыванием мячика по травке можно было сказать заранее. «Карпаты» в первых двух турах играли очень солидно, вполне удачно завершив для себя поединки с полпредами Украины на евроарене - «Ворсклой» и донецким «Металлургом». Обыграли в гостях первых, не уступили вторым и, вне всякого сомнения, планировали дать бой третьим — харьковскому «Металлисту». Хозяевам же нужно было реабилитироваться перед болельщиками за вялое начало чемпионата и не очень уверенное выступление в Хорватии. К тому же, первый домашний матч, на обновлённом стадионе заполненном практически полностью — одной этой причины достаточно, чтобы показывать футбол отборного качества.

Начало матча не обмануло ожиданий. Обе команды начали игру на больших скоростях, и первые моменты не заставили себя долго ждать. На 7-й минуте после углового Лысенко пробил в падении через себя — красиво, но мимо. В ответной атаке Кожанов вырвался один на один, обвёл Горяинова и с довольно острого угла направил мяч в ворота, но Березовчук в подкате, едва не въехав в штангу, сумел выбить мяч на угловой. И быть бы Андрею героем, если бы арбитр много раньше не зафиксировал у Кожанова офсайд. И тут как гром среди ясного неба — удаление! Эдмар постелился в подкате, а не успевший к мячу Ткачук, пробегая, наступил бразильцу на ногу. Вряд ли специально — эпизод был слишком динамичный, чтобы спланировать и реализовать такое коварное злодеяние, но судья без промедления достал красную карточку. 12-я минута матча, и шокированный решением арбитра Ткачук отправляется в раздевалку. Поначалу «Карпаты» на эмоциях выглядели даже немного активнее, чем играющие в большинстве хозяева. Но недолго. Минуте так к двадцатой «жёлто-синие» потихоньку прибрали к рукам игровую инициативу, вот только до поры до времени не знали, что с ней делать. Постепенно атаки «Металлиста» обрели уверенность, и для обороны «Карпат» начались «жаркие деньки». Правда, на 23-й минуте неприятности себе привезли сами защитники: Милошевич обрезался на правом фланге обороны, Девич подхватил мяч, помчался по флангу и напару с Лысенко вышел на одного защитника. Тут бы отдать на свободного Владимира — и вот он, выход один на один, но Марко зачем-то полез в обводку, отпустил мяч, и в итоге Тлумак ликвидировал угрозу. Через минуту, после многоходовки харьковчан Пшеничных навесил с левого фланга на дальний край штрафной, там Лысенко головой сбросил мяч на линию штрафной и Валяев совершенно без помех пробил — удар откровенно не удался, мимо. 25-я минута — новая опасность у ворот Тлумака. Лысенко корпусом поборолся за зависший над штрафной мяч и, стоя спиной к воротам, изловчился пробить через себя — считанные сантиметры над перекладиной! Тут же Эдмара красивым забросом отправили в прорыв по левому флангу, тот в касание толковым прострелом искал в штрафной Ерёменко, но голкипер «Карпат» сориентировался и добрался до мяча раньше финского легионера. Проведя такой бешеный атакующий отрезок, «Металлист» взял небольшую паузу. Самое время упомянуть, что в игре подопечных Маркевича, по сравнению с матчем в Риеке, уже куда лучше взаимодействует полузащита, их комбинации разыгрываются быстрее и более разнообразно. Неплохо сыгрались на левом фланге Девич и Пшеничных, большая часть угроз исходила именно с их края. Девич, правда, временами очень заигрывался - жажда забить самому часто ставила крест на общекомандных усилиях. Критика от тренера будет обязательно, но ещё Марко «попал» на часть своего заработка: находясь в поле, решил поймать уходящий в аут мяч руками, за что получил вполне справедливый «горчичник». «Карпаты», к слову, не жались к своим воротам, скорее, их туда прижимали. Львовяне пытались атаковать силами Худобяка, Кожанова и Кузнецова, но получалось немного. Впрочем, свои моменты, и неплохие, у них тоже были. Это было под конец первой половины встречи, а на 36-й минуте Обрадович справа навесил на противоположный край штрафной, где Эдмар в падении роскошным ударом пытался поразить цель, но реакция голкипера была подстать выстрелу — блестящий сейв Тлумака!

А затем немного почудила оборона «Металлиста». Сначала Папа Гуйе круто обрезался на своей половине поля, Худобяк подобрал мяч, прошёл к линии штрафной и мощно пробил низом — Горяинов как-то неуверенно отбил перед собой, но добить уже было некому, а защитники от греха подальше выбили на угловой. Подача — Горяинов ошибся на выходе и Петривский головой пробил по незащищённым воротам. Вернее, защищал их Олейник, он-то и вынес мяч с линии. Ещё раз гости простили оборону «Металлиста» на последней минуте первого тайма, когда Папа Гуйе и Березовчук не разобрались между собой и чуть ли не на линии собственной штрафной подарили мяч Кожанову. Денис сразу же пробил и, возможно, поторопился — мяч прошёл на пару метров правее цели, а вот Горяинов уже вряд ли смог бы помочь своей команде, будь Кожанов точнее.

За минуту до этого эпизода Лысенко заработал опаснейший стандарт в метре от линии штрафной прямо по центру. Бил Девич, бил точно в правую девятку. Браво, Тлумак! Голкипер умудрился кончиками достать мяч из-под перекладины и перевести на угловой. После подачи от углового флажка Лысенко пробил головой — неточно. Вот так насыщенно прошёл первый тайм.

Вторая половина встречи тоже не заставила болельщиков скучать. Последние сорок пять минут практически целиком состояли из атак «Металлиста», только успевай перечислять моменты, полумоменты, острые атаки и упущенные возможности. Не прошо и минуты после стартового свистка, как Лысенко после углового пробил головой — над перекладиной. В расчёте на его же светлую голову чуть позже навешивал Пшеничных: совершенно свободный в смысле опеки Владимир чуть-чуть не дотянулся до мяча и не повторил свой хорватский подвиг. Девич продолжал аккумулировать на себе раздражение партнёров, заигрываясь и жадничая. На 53-й минуте бывший легионер продрался через двоих защитников на левом краю штрафной, но нет бы обострить передачей в центр на Лысенко, так ведь полез в обыгрыш, попытался пробить, нарвался на блок. Но наконец-то и Марко проявил себя как командный игрок. На 56-й минуте его очередной рейд по левому краю штрафной закончился не авантюрным ударом, а очень удачной скидкой на линию штрафной под удар Олейнику. Денис пробил мощно и точно, под перекладину прямо по центру ворот, но Тлумак вновь был на высоте — вытащил.

Время шло, на новеньких табло стадиона «Металлист» горели нули, поэтому Мирон Маркевич решил «поддать жару» в атакующие действия своей команды и выпустил Зезе вместо Пшеничных. Пожалуй, остроты ивуариец действительно добавил, но обладал теми же игровыми недостатками, что и Девич — заигрывался, лез в ненужные порой обводки - авантюрничал, в общем.

Острейший момент случился на 65-й минуте, когда Эдмар выскочил по центру один на один, но когда смог пробить, Тлумак был уже слишком близко и принял удар на себя — лишь угловой. Через пять минут Зезе вихрем промчался по правому краю штрафной, затем вдоль лицевой, но вместо острого прострела, нападающий ткнул мяч в ближний угол — промах.

В обзоре почти не фигурируют фамилии гостей, за исключением, пожалуй, Тлумака. А меж тем львовяне вполне заслуживают добрых слов. Команда не сломалась, оставшись в меньшинстве, не так уж часто играла на отбой, не тянула время. И уж точно не оставляла идею организовать при случае хорошую атаку. Другое дело, что оборона «Металлиста» во втором тайме не дала ни одного серьёзного сбоя, да и в атаку гости ходили очень ограниченным контингентом, так что возможностей у «Карпат» было немного. У подопечных Кононова наблюдалось чёткое разделение труда: в атаку ходят Кузнецов, Худобяк и Кожанов, а обороняется — вся команда. Но уже к середине второго тайма вышеуказанная троица изрядно вымоталась, ведь помимо атакующих действий, они много прессинговали и приложили много усилий, чтобы замедлить развитие атак хозяев.

Некоторое игровое спокойствие на 78-й минуте нарушил Лысенко, когда мощным дальним ударом метров с 30-ти сотряс перекладину — там, похоже, уже и Тлумак не смог бы помочь, тем более что удар был неожиданным.

Ответ «Карпат» на 81-й минуте мог стать роковым. Вместо уставшего Кожанова тренер львовян выпустил Зенёва и молодой эстонский форвард едва ли не первым касанием обыгрался с Кузнецовым и из-за пределов штрафной мощно выстрелил низом. Горяинов среагировал на удар прыжком, но мяч зацепил в пути Папа Гуйе и направился в противоположный угол! Это были доли секунды, но показалось, что для игроков время остановилось, так завороженно они наблюдали за траекторией мяча. И все же рядом со штангой. Громкий вздох облегчения на трибунах.

На 84-й минуте острый прострел Обрадовича справа во вратарскую, под который бросились, но не смогли прервать сразу трое (!) игроков в бело-зелёной форме, уже непосредственно во вратарской смог прервать в акробатическом прыжке Зенёв, чем определённо спас свои ворота, потому как кто-то из харьковчан уже готов был отправить мяч в сетку.

И вот она, 88-я минута, кульминация этого драматичного матча. Олейник прошёл по центру и из-за пределов штрафной мощно пробил — Тлумак отбил перед собой, защитники выбили мяч, но недалеко, прямо на Папа Гуйе. Сенегалец без раздумий пробил — мяч зацепил кого-то из защитников и оказался в сетке. 1:0! Безудержная радость хозяев и безграничная досада гостей, которые на протяжении почти всего матча держали «оборону Сталинграда» и всё же не смогли удержать.

За оставшиеся минуты подопечные Кононова честно пытались отыграть мяч, но не хватило ни сил, ни времени. Финальный свисток Виталия Годуляна возвестил о домашней победе «Металлиста».

Побольше бы таких матчей. Не в том смысле, что в начале матча нужно кого-нибудь удалить, а именно напряжённых, интригующих, которые приковывают внимание с первой до последней минуты, в которых болельщики благодарны и победителям, и побеждённым. Парадокс: «Металлист» в полной мере заслужил эту победу, но «Карпаты», как показалось, совершенно не заслужили поражения. Именно такие матчи дают повод говорить, что уровень чемпионата растёт. Будем надеяться, последующие матчи не заставят от эти слов отказываться.

Олег Кононов, главный тренер «Карпат»:

- Это уже вторая выездная игра с «Металлистом» в Харькове, когда мы практически на протяжении двух таймов играем в меньшинстве. Конечно, тяжело играть и, соответственно, выигрывать, особенно на выезде. Я хочу поблагодарить свою команду, за то, что они играли соответствующе и не смотрели на то, что творил судья. Что ещё сказать? При всём уважении к Харькову, к болельщикам, к команде, я думаю, что это — не футбол.

- Тлумак как-то по-особенному настраивался на матч?

- Да нет, все нормально настраивались. Просто вся команда настраивалась на то, чтобы показать достойный футбол, чтобы игра была со всеми её, можно сказать, прелестями.

- Просто когда он был в «Металлисте», он так не играл.

- Да ладно Вам! Играл-играл.

Мирон Маркевич, главный тренер «Металлиста»:

- Гра була досить нервова. Перевага, звичайно, була велика, але за такої переваги треба, перед усім, забивати голи й створювати більше моментів. Хоча їх було достатньо, але забили тільки наприкінці, та й те Папа вчасно підключився. Зрозуміло, що з “Рієкою” ми грали в спеку, дорога назад зайняла цілу ніч, відчувалося, що не всі від того відійшли. Але я радий, що ми дожали “Карпати” й взяли три очки. В кінці другого тайму трошки вже було подібно на нашу гру тогоріч. Трошки. Але це ще далеко не те, що треба.

- Удаление помогло Вашей команде или помешало?

Знаєте, нам завжди заважає вилучення. Скільки я пам'ятаю, якщо є вилучення, ми ТАК мучимося! Але все ж вилучення є вилучення. Мабуть, футболіст має сам на себе нарікати. Зараз за таке виганяють. В нас момент був набагато простіший, але зараз ніхто не дивиться: удар по ногах без м'яча — одразу червона картка. Тому тільки на себе повинен футболіст нарікати.

- Шелаев и Майдана сегодня были в запасе, это с прицелом на «Риеку»?

- У Майдани там були сімейні обставини — дитина захворіла, він дві ночі був у лікарні, тому ми не ризикнули його поставити. А Шелаєва приберегли на четвер.

- Чи задовільнив вас сьогодні газон?

- Так.

- Пшеничных, как экс-игрок «Карпат», специально настраивался на этот матч. Вы довольны его игрой?

- Нічого спеціального не було. Він професіонал, грав за “Карпати”, зараз — за “Металіст”. Нормально зіграв. Ви розумієте, в нас багато нових людей. Якщо один — вже непросто, а в нас чотири чоловіка. Звичайно, їм потрібен час. При такій аудиторії вони давно не грали, десь відповідальність трохи сковує, але мине час і, думаю, все буде добре.

 
KrabДата: Воскресенье, 09.08.2009, 20:05 | Сообщение # 11
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Карпати" - "Зоря" 4:0. Півгодинна феєрія

Львів. Стадіон «Україна». 7 000 глядачів

Головний арбітр: Арановський (Київ)
Асистенти: Свистун (Чернігів), Білорус (Черкаси)

"Карпати" - "Зоря" 4:0

Голи: Худоб`як 60, Кузнецов 65, Батіста 78, 90 (пен.)

"Карпати": Тлумак, Петрівський, Мілошевіч, Є.Тарасенко, Федецький, Годвін, Голодюк, Гурулі (Бідловський 79), Худоб`як, Кожанов (Зеньов 69), Кузнецов (Батіста 74)

"Зоря": Шуховцев, Дурай, Омоко, Грінченко, Колесниченко, Каменюка, Джихані, Мілько (Огиря 74), Лазарович, Антонов (Кохман 84), Шевчук (Сікорський 63)

Попередження: Мілько 28

Два різні тайми. Перший – важкий і не надто цікавий, другий – багатий на моменти і на голи. У першому «Зоря» надійно тримала оборону, ламала абсолютно все, що створювали «Карпати». Не можна сказати, що «Карпати» не старалися, але одних старань виявилося замало. Словом, було доволі нудно, і вихід гравців на другий тайм уболівальники вітали без особливого натхнення, очікуючи на ту саму в’язку гру. Вийшло ж усе навпаки.

… У п’ятницю ввечері Вільям Роша Батіста приїхав до Львова. Він не міг сказати достовірно: гратиме про «Зорі» чи ні. Хоча, за кілька днів до матчу Олег Кононов розповів, що теоретично, бразилець, який кілька років грав за «Карпати», може вийти на поле. Ясна річ, мова і не йшла про достатню кількість часу, аби себе проявити. При сприятливому результаті, можна було б очікувати появи форварда на кілька хвилин, аби привітатися з уболівальниками.

Ясно, що новина про підписання контракту з Батістою знайшла як прихильників так і противників. Перші переконували других, що Кузнецову просто необхідний партнер такого ж таранного типу. Другі казали, що Батіста вже залишив в «Карпатах» усе, що міг і нічого нового він не покаже.

Як виявилося, і перші і другі – праві. Батіста дуже вдало увійшов у гру, замінивши втомленого Кузнецова. Справді, Сергій – просто феноменальний роботяга, який усі 90 хвилин бігає від штрафного до штрафного, відпрацьовує в обороні і забиває суперникам голи. Ясно, що з таким темпом не можливо на рівні відігравати усі 90 хвилин, а замінити його було просто ніким. Тож Батіста – чудова альтернатива. А щодо того: покаже щось нове чи не покаже… показав, що й надалі єдина його мета на полі – забити гол. Відомо, що бразилець не поспішає розлучатися з м’ячем, на відміну від того ж Кузнецова, який завжди охоче поділиться з партнером. Так сталося і цього разу.

На 90-й хвилині матчу, «Зоря» знову (востаннє у цій грі) жахливо зіграла в обороні і Батіста в оточенні гравців суперника спробував відпасувати на вільного Худоб’яка, який набігав на порожні ворота. М’яч до Худіка не потрапив, бо зачепив руку Грінченко. Фол був на лінії штрафного, суддя призначив пенальті. Гості не сперечалися. В усіх відразу виникло запитання: хто битиме? Ані травмованого Ощипка, ані заміненого Кузнецова, на полі вже не було. До м’яча відразу підбігли Артем Федецький та Батіста. Почалася суперечка. Олег Кононов, очевидно, дав вказівку, що пробивати має Артем. Але бразилець таки вициганив м’яча і забив. Хочете вірте, хочете ні, але Батіста по суті поцупив в Федецького два голи. Адже окрім пенальті, третій гол у ворота Шуховцева (за два останні матчі він пропустив від «Карпат» 9 голів) теж забив Федецький. Зарахували його, правда, на Батісту.

Діло було так: Сергій Зеньов у падінні віддав точну передачу на абсолютно вільного Батісту, який спершу хотів забити в один дотик, підрізавши м’яча над голкіпером. Але той зумів таки відбити круглого, правда, зробив це напрочуд невдало – м’яч знову опинився в бразильця. Після штовханини гравці «Карпат» таки нанесли два удари. Обидва, як виявилося, стали гольовими. Справа в тому, що Батіста копнув Федецького в ногу, а вже від ноги Артема м’яч влетів у ворота. Такий-от колективний гол.

Та все ж, два останні голи – не показник. Приємно, звичайно, що Баті-гол так ефектно повернувся, але гру зробив не він (та й не він мав її робити), а зробили це ті, від кого така місія вимагалася. «Зоря» почала гаснути на 60-й хвилині, коли Денис Кожанов з’їв на фланзі Микиту Каменюку. Правий нападник віддав ідеальну передачу під удар Худоб’яку, який опинився прямо по центру воріт. Луганчани ще не встигли переміститися, а Ігор вже біг святкувати гол: він не сильно, але дуже точно тицьнув м’яча у кут воріт. Це взяття воріт команда присвятила Тарасу Петрівському, який нещодавно став батьком. Сам Тарас, до речі, знову провів дуже хороший матч – він був надійний в обороні і часто підключався до атак.

Але гол Худоб’яка не став вирішальним. Після нього «Зоря» ще намагалася огризатися, хоча вже не так активно, як це робила до цього. Повністю деморалізував гостей гол-красень від Сергія Кузнецова. Передачу нападнику зробив все той же Денис Кожанов – безперечно, один з найкращих у цій грі (самому Денису, в обох випадках, пасував Олег Голодюк). Не скористатися таким точним і красивим навісом було б гріхом. Тож Кузнецов, хоч і знаходився в оточенні двох захисників, зумів вставити свою голову і скорегувати м’яча у самісіньку дев’ятку воріт Шуховцева. Отут і можна було б крапку ставити, бо гравці «Зорі» опустили руки і дозволили Батісті відзначити своє повернення. До речі, Батіста спокійно міг стати і автором хет-трику, якби не запоров вихід сам-на-сам.

Тож 4:0. Про єврокубкові заяви керівництва ще рано, звісно, говорити, але добре, що є приводи про них бодай згадати…

Юрій Дудник, головний тренер «Зорі»:

- Що тут коментувати? Ви самі все бачили. Якщо будуть питання – то відповім.

- «Зоря» активно почала, а потім підсіла. У чому причина?

- Думаю, що гол нас надломав. Гравці ще не вміють тримати удар, ми після голу розсипаємося. Так само було у матчі проти «Оболоні». Два м’ячі пропустили після власних обрізок. Чому так сталося – будемо дивитися, розбиратися.

- Чому ви замінили Мілька і де Цимакурідзе?

- Мілько травмувався, а Цимакурідзе в понеділок пройде медогляд в словацькому клубі «Жиліна». Якщо все буде нормально, він там залишиться.

- З якими почуттями ви до Львова повернулися? Все ж ви тут грали…

- Зараз в голові не те, що було у Львові, а що в команді відбувається. А щодо Львова… Місто приємне, гарне, акуратне, до Євро готується… По дорогах помітно (сміх в залі).

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- Звісно ж приємно перемагати, тим паче вдома. Давно вже не забивали стільки голів вдома. Робити на власному полі це вдвічі приємніше. Судячи з першого тайму гра далася нам дуже непросто, суперник серйозно виглядав. Але по перерві нам вдалося зламати опір «Зорі» і ми добилися переваги в усіх компонентах гри.

- Ви планували випускати Батісту, якби рахунок не був би 2:0?

- Так, планував. Не на весь тайм, звичайно.

- Перед пенальті сперечалися Батіста і Федецький. Добре, що все добре закінчилося, але все ж, хто, за вашою установкою, мав би пробивати?

- Власне, цих гравців на полі вже не було (сміх в залі). Хлопці прийняли ситуативне рішення.

- Батіста забив два голи, Кузнецов – один. Кого будете ставити на наступну гру?

- Буде мене голова від цього боліти… Для підготовки до наступного матчу ще є цілий тиждень. Ми працюватимемо і побачим, хто буде готовий краще. Не виключено, що вони обоє гратимуть.

 
KrabДата: Вторник, 25.08.2009, 11:57 | Сообщение # 12
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Арсенал" (Київ) - "Карпати" (Львів) - 0:0


Судді: Покідько (Полтава), Карапетян, Мотика (обидва - Тернопіль)
Делегат ФФУ: В.Трошкін (Київ)

"Арсенал": Рева, Хомин, Єщенко, Шершун, Грицай, Данілав, Євсеєв, Старгородський (Гусєв 75), Жоземар (Міколюнас 62), Мазілу, Воробей (Заваров 85)
Запасні: Погорілий, Литовченко, Ільницький, Закарлюка
Головний тренер: Олександр Заваров

"Карпати": Тлумак, Петрівський, Мілошевіч, Є. Тарасенко, Федецький, Годвін, Голодюк, Худоб`як, Кожанов (Зеньов 83), Гурулі (Ткачук 64), Кузнецов (Батіста 70)
Запасні: Мартищук, Лазаревскі, Гурський, Бідловський
Головний тренер: Олег Кононов

Попередження: Ткачук 68, Кожанов 79

До Борисполя на гостьовий поєдинок з «Арсеналом» «Карпати» приїхали з твердим бажання перервати неприємну для себе серію поразок на полі «каштанчиків». Після повернення в елітний дивізіон «зелено-білі» до сьогоднішньої зустрічі тричі грали на виїзді з «Арсеналом» і тричі програли з сумарним рахунком 0:7. Що ж, ми знову не забили – і це, звичайно, мінус. Проте цього разу ми, принаймні, не зазнали поразки – а це вже плюс.

У порівняння з матчем попереднього туру в стартовому складі господарів сталася лише одна заміна. Замість травмованого Симоненка вийшов Старгородський, але зайняв він місце в півзахисті на правому фланзі, а позицію лівого захисника закривав цього разу Єщенко. А Олег Кононов вирішив дотриматися неписаного правила, що переможний склад не міняють і випустив у старті тих же одинадцять гравців, які розпочинали поєдинок із «Зорею», в якому «Карпати» виграли 4:0.

Почали гру обидві команди доволі жваво, але перші десять хвилин хоча й точилася відчайдушна боротьба, до гострих моментів справа не доходила. А першу нагоду відкрити рахунок мали гості на 11-ій хвилині, коли триходівку Гурулі – Кузнецов – Кожанов лівий нападник «зелено-білих» завершував ударом метрів з 13-ти, але у протидії з Даніловим постріл вийшов недостатньо сильним і Рева з другої спроби заволодів м’ячем.

Після цього епізоду «Арсенал» спробував застосувати пресинг на половині поля «Карпат» і на 20-ій хвилині вже господарі мали чудову нагоду відзначитися. Щоправда, небезпеку біля своїх воріт карпатівці привезли самі собі. Обрізка на рівному місці закінчилася стрімкою контратакою каштанчиків за участю Мазілу, Воробея та Жоземара. Нападники вивели на ударну позицію бразильця. Однак той пробив низом повз дальню стійку воріт Тлумака.

І в подальшому гра головним чином точилася між штрафними майданчиками, поблизу яких захисники обох команд діяли дуже щільно. Та й з креативом у гравців передньої лінії як «Арсеналу», так і «Карпат» в цьому матчі складалося не дуже. Та й як воно могло бути по-іншому, коли футболісти припускалися надто багато технічних помилок. Особливо в цьому плані «виділявся» наш правий нападник Сандро Гурулі, який «запоров» стільки атак, що цього було б більш ніж достатньо на кілька матчів.

Єдине, за що команди заслуговують похвали в атаці, так це за бажання. Активності у діях передньої лінії і киян, і львів’ян було багато, але для створення гольових ситуацій необхідна ще й майстерність. А от її якраз ми бачили дуже рідко.

В такому ж руслі розвивалися події і в першій половині другого тайму. Суперники створювали напівмоменти, але до відвертої загрози справа майже не доходила. Територіальна ініціатива була на боці «Арсеналу», але, схоже, «Карпати» свідомо намагалися зіграти на контратаках. Проте в передній лінії у «зелено-білих» нічого не виходило. По-перше, знову було надто багато технічного браку, по-друге, захист суперника постійно випереджав на мить гравців нашої атаки і вони ніяк не могли зачепитися за м’яч, по-третє, в багатьох епізодах гравці просто не розуміли один одного. Складалося враження, що це не шостий офіційний матч у сезоні, а перший спаринг міжсезоння.

Перший гольовий момент у другому таймі виник біля наших воріт на 67-ій хвилині, коли у володіннях Тлумака виникла пожежа. М’яч потрапив у руку гравцю «Арсенала», але арбітр цього не помітив. І ось тут наша команда ледь не була покарана за те, що гравці зупинилися без свистка. Круглий опинився у Мазілу і румун метрів з десяти добряче приклався по ньому. На наше щастя нападник «каштанчиків» пробив прямо у Тлумака.

Ще два хороших моменти у другому таймі мав центральний захисник господарів Євсєєв-молодший, який дуже часто підключався до атак своєї команди. Причому робив це не лише при стандартах. Але в обох ситуаціях (по разу бив ногою у дотик і головою) йому забракло влучності.

Упродовж наступних хвилин 15 підопічні Олександра Заварова за рахунок флангових проходів виглядали значно агресивніше і карпатівська оборона діяла з повним навантаженням. Тлумак весь час був у грі, хоча рятувати свою команду у скрутних ситуаціях йому майже не доводилося. Напруга ніби то весь час йшла по наростаючій, але свого апогею так і не досягнула. Однак у заключні хвилини вже «Карпати» закрили «Арсенал» на його половині поля і у вболівальників «зелено-білих», яких на трибунах стадіону «Колос» було добре чутно упродовж всього матчу, з’явилася надія, що їхні улюбленці зуміють не лише втримати нічию, а й вирвати перемогу.

Найкращу нагоду відзначитися на 85-ій хвилині втратив Батіста, який вже звично за 20 хвилин до кінця матчу замінив Кузнецова. Голодюк м’яко накинув м’яч з правого флангу і бразилець, стоячи спиною до воріт, виграв боротьбу на другому поверсі і пробив головою метрів з восьми. Якби м’яч влучив у рамку, то Рева навряд чи зміг би врятувати ситуацію. Однак бальон оминув каркас воріт, чим викликав гримасу незадоволення на обличчі карпатівця з номером 80 на спині.

Але фінал зустрічі був за «Арсеналом». Вже у компенсований арбітром час спочатку Мазілу в дотик з небезпечної позиції пробив повз ворота, а на останніх секундах Тлумак у стрибку впіймав м’яч після удару головою з семи метрів все того ж Мазілу.

Тож фінальний свисток зафіксував нічию – 0:0. Підбиваючи підсумок, напевно, потрібно погодитися з тим, що рахунок матчу є справедливим. Адже і «Карпати», і «Арсенал» не заслужили поразки, але тим паче ніхто з них не може сказати, що він сьогодні втратив два очки. Це саме той випадок, коли перебіг подій на полі повністю відповідає рахунку на табло.

Якщо ж оцінювати гру «Карпат», то найперше необхідно сказати, що вболівальники очікували від своєї команди більшого. Надто вже прогнозовано діяли карпатівці на полі. До того ж трохи бракувало свіжості, а що вразило найбільше, так це велика кількість технічного браку.

Однак водночас немає причин для паніки. Триває звичний робочий процес – команда в ході сезону вдосконалює свою гру. В усякому разі ні тренерам, ні футболістам не можна відмовити у бажанні. Тому залишається побажати «Карпатам» прогресувати якомога швидше. Ну й, звісно, сподіваємося, що вже в наступному матчі за тиждень з «Оболонню» ми поповнимо наш турнірний доробок трьома пунктами. Але обіграти «пивоварів» буде справою не простою. Вчора команда Юрія Максимова у матчі з амбіційним «Дніпром» довела, що «Оболонь» - це міцна команда, яка не терпить легковажного ставлення до себе з боку суперника.

Інформаційний центр ФК "Карпати", www.fckarpaty.lviv.ua

 
KrabДата: Понедельник, 31.08.2009, 13:12 | Сообщение # 13
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Карпати" - "Оболонь" - 5:0. Чудовий подарунок до прекрасного свята


Львів. Стадіон «Україна». 30.08.2009, 6 тур.
Хмарно, без опадів , +23°С.

Головний арбітр: Олександр Дердо (Іллічівськ)
Асистенти: Микола Васюта (Рівне), Віталій Дем'яненко (Ужгород)
Делегат ФФУ: Курилко (Харків)

"Карпати": Тлумак, Мілошевіч, Годвін (Кашчелан 71), Кожанов, Зеньов (Ткачук 65), Лазаревскі, Худоб"як, Голодюк, Є.Тарасенко, Федецький, Кузнецов (Батіста 58)
Запасні: Мартищук, Гурулі, Петрівський, Гурський
Головний тренер: Олег Кононов

"Оболонь": Бойко, Яворський, Морозюк, Комльонок (Іващенко 19), Куценко, Кіцута, Рожок (Штанько 55), Варанков (Мірошниченко 76), Лозинський, Сибиряков, Валєєв
Запасні: Антоненко, Мазуренко, Зуєвич, Фартушняк
Головний тренер: Юрій Максимов

Голи: Худоб"як 10, 16, Зеньов 41, Кузнецов 53, Батіста 90+1

Попередження: Кашчелан 90+2 - Рожок 15, Валєєв 56, Морозюк 59, Мірошниченко 77

На післяматчевій прес-конференції головний тренер «Карпат» Олег Кононов наголосив, що сьогодні у його команди не було вибору: якби «зелено-білі» не перемогли, цього б ніхто не зрозумів. Учора народився син у Євгена Тарасенка, сьогодні день народження в Андрія Гурського, а завтра – в Сергія Кузнецова. А найголовніше, клуб відзначає 40-річчя завоювання Кубка СРСР 1969 року. Саме з цієї нагоди напередодні матчу з «Оболонню» на своїй базі в Брюховичах карпатівці зустрілися з героями кубкових баталій 40-річної давнини, а також з групою ветеранів вболівальницького цеху. Тож перемогу над «пивоварами» «Карпати» присвятили саме учасникам та свідкам найбільшого тріумфу в історії клубу.

Стартовий склад «Карпат» викликав певне здивування. У порівнянні з попередніми іграми Олег Кононов зробив одразу кілька замін. Так, на місці правого захисника вийшов новачок команди Владе Лазаревскі, а Артем Федецький в котрий раз змінив позицію – перейшов з правого флангу оборони на лівий. Лінія півзахисту залишилася без змін. А от у нападі на лівому фланзі вперше в сезоні з перших хвилин вийшов Сергій Зеньов, а Денис Кожанов цього разу розпочав гру правим крайнім. Натомість Сандро Гурулі, який невдало відіграв у попередньому турі з «Арсеналом», цілком заслужено залишився в запасі.

«Карпати» не стали проводити жодних розвідувальних дій, а з перших хвилин включили максимальні швидкості і розпочали штурм воріт Дениса Бойка. Перший гольовий момент «смугасті» створили вже на 5-й хвилині. Денис Кожанов справа накрутив двох захисників і навісив у карний «пивоварів», де Сергій Кузнецов у боротьбі з захисником пробив головою у дальню «дев’ятку», але м’яч влучив у поперечку.

Але вже наступна небезпека у володіннях Дениса Бойка завершилася тим, що на табло з’явилися цифри 1:0. Сергій Кузнецов втратив м’яча на підступах до штрафного гостей, однак захисника «Оболоні» миттєво обікрав Ігор Худоб’як. Хавбек господарів вийшов на побачення з Бойком і впевнено пробив у ліву від кіпера «дев’ятку» воріт – 1:0. Йшла 10-та хвилина матчу.

Чудову нагоду подвоїти рахунок «зелено-білі» мали вже за п’ять хвилин, коли Денис Кожанов від правої бровки подав штрафний на Сергія Кузнецова і 79-ий номер нашої команди метрів з 14-ти головою намагався підрізати круглого у дальній кут воріт – трохи неточно. Однак вже за хвилину бальон таки затріпотів вдруге у сітці воріт «Оболоні». Сергій Зеньов на реактивній швидкості накрутив оборонця, зліва увірвався у карний і прострілив – Сергій Кузнецов дотепно пропустив м’яч між ногами на Ігоря Худоб’яка, який з восьми метрів низом в один дотик вгатив круглого в сітку – 2:0. Зазначимо, що це перший «дубль» улюбленця львівських вболівальників у матчах національного чемпіонату.

Проте і перевага в два м’ячі не заспокоїла господарів. Денис Бойко продовжував працювати з максимальним навантаженням. На 18-ій хвилині Сергій Зеньов прострілив зліва і Сергій Кузнецов в дотик пробив з трьох метрів, але захисник заблокував удар і м’яча підхопив кіпер. А ще за три хвилини кращий снайпер «Карпат» минулого сезону змарнував чергову нагоду – головою пробив над поперечкою після майстерної передачі з лівого флангу Артема Федецького.

Свої атаки підопічні Олега Кононова продовжували й надалі. Хоча в діях карпатівців і відчувалося певне заспокоєння. Однак це не завадило їм ще до перерви довести рахунок до розгромного. На 41-й хвилині Олег Голодюк віддав пас на Сергія Зеньова, який знаходився в карному майданчику. Естонець зробив гросмейстерську паузу, поклавши оборонця, і з правої метрів з одинадцяти з лівого флангу пробив Дениса Бойка – 3:0.

Ще за дві хвилини рахунок ледь не виріс до непристойного. Ігор Худоб’як з-за меж штрафної потужно пробив у праву «дев’ятку» воріт «Оболоні», але Денис Бойко завдяки відмінній акробатичній підготовці перевів круглого на кутовий. А на останній хвилині першого тайму вперше у матчі свою майстерність продемонстрував кіпер «Карпат» Андрій Тлумак. Олександр Іващенко з району 11-метрової позначки з розвороту пробив – капітан «зелено-білих» у не менш ефектному стрибку, ніж його візаві з команди гостей, ліквідував небезпеку. На перерву львівські вболівальники проводжали «Карпати» стоячи.

Другий тайм ропочався більш-менш спокійно. Десь навіть з’явилося побоювання, чи не будуть команди догравати матч. Адже в принципі рахунок дозволяв «Карпатам» з мінімальним докладанням зусиль довести справу до перемоги. Натомість у «пивоварів» якщо й була надія, то хіба на диво. А як часто подібне трапляється в житті, ми всі добре знаємо.

Проте господарі доволі швидко згадали, що цей поєдинок не просто чергова зустріч національного чемпіонату, а ще й частина святкування кубкового тріумфу в історії клубу. І вже на 53-ій хвилині м’яч в четвертий раз влетів у сітку воріт гостей. Перехопивши бальон у центрі поля, карпатівці кинули у прорив Сергія Кузнецова, який вийшов на побачення з кіпером, перекинув через нього м’яча і хоча захисник намагався ліквідувати загрозу, з другої спроби форвард закотив круглого у порожні ворота – 4:0. Практично в наступній атаці центрфорвард «зелено-білих» мав чудову нагоду оформити «дубль». Однак отримавши м’яча у карному, не зміг знайти правильного рішення і в підсумку Денис Бойко без проблем заволодів круглим.

А за мить не спрацювало старе футбольне правило: не забиваєш ти – забивають тобі. Біля воріт «Карпат» буквально з нічого виникла «пожежа» і після кількох рикошетів м’яч влучив у стійку воріт Андрія Тлумака.

На 58-ій хвилині Олег Кононов провів традиційну заміну: замість Сергія Кузнецова на поле вийшов Вільям Батіста. Саме бразилець став автором останнього голу у матчі. А сталося це перед самим фінальним свистком арбітра, а до того рахунок ще не раз міг змінитися. Так, на 64-ій хвилині після комбінації за участю Ігоря Худоб’яка і Самсона Годвіна м’яч потрапив до Дениса Кожанова, який, пробиваючи з лівого кута воротарського майданчика, не поцілив у дальню «дев’ятку». А за три хвилини вже Олег Голодюк завдяки індивідуальній майстерності на високій швидкості увірвався правим флангом у карний і пробив низом, однак круглий по-зрадницьки пройшов повз ближню стійку.

Після цього епізоду гра дещо заспокоїлася, але наприкінці зустрічі команди обмінялися небезпечними моментами. Однак якщо удар Олександра Іващенка, який втік від захисників господарів і пробив, Андрій Тлумак перевів на кутовий, то після довгої діагоналі верхом у виконанні Дениса Кожанова за спину оборонця на Вільяма Батісту, Денис Бойко програв ближній бій бразильцю. Тож 5:0 – чудовий подарунок до прекрасного свята.

Інформаційний центр ФК "Карпати"

 
KrabДата: Воскресенье, 20.09.2009, 14:03 | Сообщение # 14
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
Днепр больно бьет Карпаты


Днепропетровцы благодаря стандартам крупно переиграли Карпаты.

Давно Днепр не побеждал столь убедительно и, что называется, без вопросов. В сегодняшнем поединке днепряне забили три мяча, а за все предыдущие шесть - всего пять. Так что игра против Карпат получилась для хозяев сверхрезультативной.

С первых минут матча подопечные Бессонова всем своим видом показали, что настроены они решительно. Уже на второй минуте киперу львовян Тлумаку пришлось вступать в игру после неплохого удара Селезнева. Атаки Днепра набирали обороты, и еще через пару минут штанга пришла на помощь гостям. Обращаем внимание, что острая ситуация возникла благодаря стандарту - Калиниченко мяч подал, а Гоменюк ударом головой потряс штангу рамки Тлумака. Стоит отметить, что при стандартных положениях Карпаты не играли персонально по сопернику, что, возможно, и привело к такому количеству провалов в обороне при подачах со штрафных, угловых и т.д.

В середине тайма ребята в бело-зеленых футболках не использовали хороший момент, коих в отчетном матче у ребят Кононова было очень немного. Батиста убежал на ворота Днепра, оббежал Лаштувку, но с острого угла в пустые ворота попасть не сумел.

А затем Днепр, по сути, сделал игру. Сначала Назаренко великолепно исполнил штрафной, пробив не верхом в ближний угол, как думали многие, а низом в дальний. Тлумак сотоварищи оказались не готовы. Через четыре минуты счет стал уже 2:0. На этот раз штрафной выполнял Калиниченко. Гоменюк в который раз за первый тайм выиграл воздух, его удар головой Тлумак в отчаянном прыжке отразил, а набежавший Селезнев с линии ворот не промахнулся бы даже если бы ему поставили такую задачу. Поначалу показалось, что мяч оказался в воротах после удара Гоменюка, но все же гол записали на счет Евгения Селезнева.

Во втором тайме атакующий пыл днепрян немного спал, но именно хозяева контролировали игру. Карпаты вновь могли забить в середине теперь уже второй сорокапятиминутки, но один из самых активных игроков львовской команды Батиста снова не сумел совладать с мячом в очень выгодной ситуации. Второй форвард гостей Кузнецов вообще потерялся на поле, а вышедший на замену Зенев лишь при счете 3:0 очень неудачно пробил по воротам.

И даже не сильно напирая, Днепр создавал моменты. Это и выход Гоменюка на рандеву с Тлумаком, похожий на шанс Батисты в первом тайме, и штрафной от Калиниченко, и два момента Селезнева. Причем не полумоменты, а вполне достойные возможности для взятия ворот.

Гол с пенальти Назаренко, назначенного за толчок в спину Селезнева, лишь еще больше расстроил болельщиков Карпат и добавил еще больше радости поклонникам Днепра, ведь, скажем честно, итог матча не вызывал сомнений еще после первого тайма.

Днепр - Карпаты 3:0
Голы: Назаренко, 30, Селезнев, 34, Назаренко, 83 (с пенальти)

Днепр: Лаштувка - 6.0, Пашаев - 5.5 (Коноплянка, 75 - 5.5), Чеберячко - 6.0, Лисицкий - 5.5, Денисов - 6.0, Голек - 6.0, Назаренко - 7.0, Ротань - 5.5, Калиниченко - 6.5, Гоменюк - 6.5, Селезнев - 6.5 (Кастильо, 85)

Карпаты: Тлумак - 5.5, Тубич - 5.5, Лазаревски - 5.0, Федецкий - 5.5, Милошевич - 5.0, Кашчелан - 5.5, Кожанов - 5.0 (Зенев, 71 - 4.5), Голодюк - 5.0 (Ткачук, 53 - 5.0), Худобяк - 5.0, Кузнецов - 5.0, Батиста - 5.5

Предупреждены: Коноплянка - Милошевич, Тубич

 
KrabДата: Воскресенье, 04.10.2009, 21:58 | Сообщение # 15
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 750
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
"Карпати" - "Закарпаття" 1:0. Перемога, вигризена з м’ясом

Львів. Стадион "Україна". 11 000 глядачів

Головний арбітр: Євген Венгер (Київ)
Аситенти: Станислав Боклажко (Київ), Микола Левко (Чернівці)

"Карпати" - "Закарпаття" 1:0

Гол: Кузнецов 90+3

"Карпати": Тлумак, Трубіч, Годвін, Гурулі (Ткачук 76), Мілошевіч, Федецький, Кожанов (Батіста 68), Ощипко, Кузнецов, Голодюк, Худоб'як

"Закарпаття": Бабенко, Микуляк (Артеменко 46), Браіла, Зотов, Болохан, Козоріз, Трішовіч (Ксьонз 71), Гомес, Давидов, Андронік, Леандро (Ситник 83)

Попередження: Козоріз 26, Андроник 46, Болохан 64

Вилучення: Годвін 45+1

«Ми їдемо до Львова за очками» - саме такими були передматчеві слова епатажного тренера ужгородців Ігора Гамули. Але наставник лукавив. Правильніше було б сказати так: «Ми їдемо до Львова за очком». Ну і справді. Навіщо «Закарпаттю» перемога? От дивно просто – за весь другий тайм «Закарпаття» створило два напівмоменти. І це все в останні хвилини, коли «Карпати» штурмували ворота Бабенка. В обох випадках по воротах Тлумака пробивав Давидов – елемент небезпеки присутнім був, але не більше. А більше й згадати нічого – у першому таймі гравці «Закарпаття» кілька разів прострілили у штрафний, а найбільше ударів по воротах Тлумака наніс Артем Федецький – то головою то грудьми він переривав ті самі простріли і скидав м’ячі голкіперу.

«Карпатам», у принципі, теж похвалитися нічим. Більшість атак нічим небезпечним не закінчували. Доходячи до штрафного весь львівський креатив починав крутитися на місці, підбирати м’яча під себе, віддавати незрозумілу передачу… Словом, легкої і розгромної перемоги, на яку багато хто сподівався, не вийшло. «Закарпаття» мало намір грати на нічию і зробило для цього усе, що змогло.

Хоча, якби гравці «зелено-білих» були трішки точнішими, усе могло б закінчитися ще в першому таймі. Перший тривожний дзвоник біля воріт Бабенка – втрата позицій ужгородськими захисниками. Худоб’як і Кузнецов на лінії штрафного заплутали оборону суперника і вони загубили Кожанова, який опинився абсолютно не прикритим. Денис м’яча отримав, але забув, що з ним треба робити. Замість того, щоб просто пробити по воротах, він почав бігти у напрямку кутового прапорця. Момент було втрачено.

Наступним запам’ятався Годвін. Ні, до вилучення справа ще не дійшла. Наразі Самсон у незвичному для себе стилі відкрився для передачі зі штрафного і потужно пробив головою у ближній верхній кут – Бабенко з труднощами відбив м’яча. За мить хороша нагода в Голодюка – оборонці необачно вибили м’яча просто на хавбека «Карпат» і той сходу зарядив у верхній кут – забракло буквально сантиметрів, м’яч лише зачепив хрестовину…

Перший тайм закінчувався. Залишалося зіграти ще кілька секунд. У центрі поля Годвін виборов м’яча в Микуляка, але круглий відлетів на кілька метрів. Нігерієць кинувся його наздоганяти, Мукуляк за ним. Що сталося далі сказати важко. Було помітно, що Годвін відмахнувся. У Микуляка потекла кров, його замінили, Гамула сказав, що перелом носа. Годвін побачив перед собою червону картку і покинув поле. «Карпати» залишилися в меншості.

Помічено, що по перерві «Карпати» грають краще. Самі гравці кажуть, що справа уся в головному тренері, який у роздягальні, проаналізувавши перший тайм, вносить швидкі корективи. Та у цьому випадку треба було вносити корективи іншого характеру. У центрі поля «Карпати» залишилися з двома гравцями – Голодюк і Худоб’як. Обоє – футболісти атаки. З одного боку, «Закарпаття» не атакувало, тож не було сенсу ставити нового хвилеріза. А з іншого – мало що Гамула скаже своїм гравцям! Може він після вилучення накаже своїй команді повним ходом йти вперед і здобувати перемогу? Але ні. «Закарпаття» продовжило захищатися, а «Карпати» вийшли на другий тайм з тим самим складом. Хоча, невдовзі, не надто активний Кожанов покинув поле, замість нього вийшов Батіста.

Якби «Карпати» грали за класичною схемою 4 – 4 – 2, пара Кузнецов – Батіста, мабуть, була непоганою. Зараз же ситуація інша. Обоє гравців є одноплановими, класичними центрфорвардами. Дуже непогано виходило, коли Батіста змінював Кузнецова у середині другого тайму. Останнім часом Кононов експериментував, ставив обох гравців. За винятком одного гола, в кубковому матчі проти донецького «Металурга», порозуміння в цих гравців на полі практично не було. На фланзі атаки, за задумом, мають грати швидкі і технічні гравці – Кополовець, Зеньов, Кожанов, Гурулі. Батіста, зрештою, не повільний, та й технікою не обділений, але габарити видають його місце. Воно в центрі, а не на фланзі. Та у цьому матчі, в Кононова і виходу особливого не було – він випустив Батісту у пару до Кузнецова. Сказати, що бразилець загострив гру, мабуть не можна. «Закарпаття» продовжувало грати від оборони, пройти їхні редути було дуже важко.

…Йшли останні хвилини гри. «Карпати» дуже хотіли перемогти і масовано атакували. Здивувати Зотова і компанію якимись хитрими передачами не вдавалося, тож на нападників посипалися навіси, правда, доволі простенькі. Суддя додав три хвилини. Гравці «Закарпаття» вже бачили себе в роздягальні, дописували до турнірної таблиці одне очко у свій актив.

І тут пішла остання хвилина. На правому фланзі м’яча отримав Федецький. Навіс? Ні, він вирішив сам продертися до воріт. На швидкості пройшов одного гравця, змістився до самої лінії, розхитав іншого і побачив, що Кузнецов, який звільнився від опікуна чекає на передачу на куті воротарського майданчика. За мить хвалена оборона «Закарпаття» розвалилася як будиночок з карт. Федецький віддав м’яча Кузнецову, той його зупинив (!!!) і піднявши очі пробив повз голкіпера. Що у цю секунду робили гравці «Закарпаття»? Дивилися… Фантастика. Гравці «Карпат» змішалися в одну «зелено-білу» зграю. Найбільше дісталося автором гольової передачі – Федецькому. Його так спресували з усіх боків, що лікарі надавали йому допомогу. Однак, Артему навіть не варто було на поле повертатися – суддя просвистів тієї ж миті, як гравці з Ужгорода розвели м’яча у центрі поля.

Неймовірна перемога, яка, однак, залишає дуже багато питань до гри «Карпат». Від їхньої хочеться більшого…

Ігор Гамула, головний тренер «Закарпаття»

- Важко щось сказати. На останній хвилині гол пропустили… Не можу нічого сказати, мені треба відійти. Це як по голові удар, ніби відро води вилили. Нічого не передвіщало такого. Ми не мали програвати, до того ж другий тайм грати в більшості. Просто образливо, що у нас деякі гравці, які на заміну виходять, не розуміють, що мають робити. Вони надувають губи, бо в основу їх не поставили, неохоче на заміну виходять. Те саме в нашій домашній грі було. І той і той підсилити мали, кудись втекти, а вийшло що? Ситник загубив м’яча і нам забили гол. Ми не мали програвати, але це футбол, тим він красивий, тим він хороший. Вітаю «Карпати», які в меншості не склали рук і добилися перемоги. Але ми не мали програвати, однозначно. Мені важко, правда, чесно, щось аналізувати, якісь дії, моменти. Я не бажаю нікому на моєму місці зараз бути. Можна пропустити гол, там один, два, але в такій ситуації бути нікому не побажаю.

- Ну, гра хоч вам сподобалася?

- Хороша, нормальна гра, я не говорю, що «Карпати» не заслуговували виграти, але ми не заслуговували програти. Розумієте?

- Забагато симулювали ваші гравці…

- Ви маєте на увазі чорненького бразильця? Ні? Симуляції всякі бувають. От один до симулювався до перелому носа. Падіння всякі бувають, от він упав об траву, вдарився. Точніше, симулював. (сміх в залі)

- Об лікоть…

- Та ні, об траву. Нормально все симулював.

- Здивувало, що команда в більшості у другому таймі була і продовжувала грати на нічию…

- Та чого ж? От було два моменти – Давидов двічі…

- Це були контратаки…

- А у нас тактика така була. Від оборони грати. І «Карпати» теж все правильно грали. Ніхто не розкривався – тільки «Карпати» полізли вперед, відразу пропустили контратаку. А в нас задача була – забити в контратаці.

- Чижевський в команді?

- Звичайно. Він отримав неприємну травму. Він зараз дуже здорово виглядає. Ми йому волосся перефарбуємо, паспорт переробимо ще пограє. Але волосся ми обов’язково перефарбуємо. Я кажу, що я лисий, а ти сивий, якось не гарно, давай, мовляв, обоє пофарбуємося (сміх в залі).

- Ще є питання? (Це питання від прес-секретаря Юрія Назаркевича)

- А розкажіть ще чогось…

- Перший тайм ваш.

- Та яке там…

- І симуляція ваша…

- Яка? Та що об траву?

- Об Лікоть

- Та ну, він же впав.

- А інші?

- Які? А ваші там лежали (регіт в залі). Це рахується? Дякую, з перемогою вас.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Я думаю, що всі бачили непросту гру. Це дербі. «Закарпаття» націлилося на те, щоб не пропустити, тяжко було пройти їхню оборону пройти. Вилучення Годвіна спутало нам всі карти. Але я вдячний гравцям, за те що вони до кінця грали, боролися за перемогу. Так перемога і прийшла. Ми стільки матчів програвали «на прапорці» і Боженька зверху бачив, що нам теж треба допомогти. Але в першу чергу це заслуга гравців, вони все зробили для того, щоб перемогти.

- З точки зору тренера і команди, яка перемога важливіша: ця чи така як розгром «Зорі» і «Оболоні»?

- Сьогоднішня перемога дуже важлива. Ця перемога набагато приємніша, солодша, вона дасть поштовх команді. Вони грали «через не можу». Виграти в меншості дорогого коштує. Вони будуть розвивати як особистості.

- Чому в заявці не було Кашчелана і Лазаревскі?

- Не потрапили в склад. В нас 18 гравців. 16 з них – польові. В минулому матчі не пройшли Петрівський і Кополовець. Зараз Лазаревскі і Кашчелан. Вони тільки адаптовуються до команди, до гравців. Зараз іде чемпіонат. Якби на зборах вони з нами були, адаптація відбувалась би швидше. Зараз їм не просто. Тому побажаю сили волі. Щоб вони довели, що є гравцями високого рівня. Вони нам потрібні. Я вірю, що вони це доведуть.

- Ви сказали, що вилучення Годвіна сплутало карти. Вважаєте, що до вилучення команда грала краще?

- Звичайно. Але бракувало швидкості прийняття рішення, гостроти в передачах. Просто ми вперше за чемпіонат зіткнулися з такою обороною. Вся команда в обороні стоїть. Не просто зламати їхній захист. Моменти були, хоч і небагато. В таких іграх найголовніше забитии перший гол і чим швидше. Тоді по-іншому все було б.

- Годвіна буде покарано?

- Розберемо, подивимося. Чи там аж настільки він нафолив, що заробив червону.

- Кажуть, в суперника перелом носа…

- Так? Подивимося. Грали ми з «Металістом», в Тарасенка теж був перелом носа, нікого не виганяли. В таких матчах будь-яка відмашка може до травми призвести. Я не думаю, що Самсон навмисно грав. Ймовірно, це був ігровий момент. Але претензій до судді нема, як на мене, він відсудив досить кваліфіковано.

- В останні 10 хвилин команда грала дуже агресивно. Чому вона так не грала протягом всього матчу?

- Працюємо... Взагалі, ми ставимо завдання зіграти агресивно. Думаю, тут проблема в іншому. Ми давно не грали на цьому стадіоні. Може це моя помилка, що ми не тренувалися тут. Забули наше поле. А нам треба вигравати на своєму стадіоні, показувати атаквавльний футбол.

- Ви мали намір випустити Кополовця?

- Хотів. План був зовсім інший. Але його довелося змінювати.

- Таке було враження, що ви не чекали на масовану оборону «Закарпаття»?

- Очікували ми на це. Відвикли від поля. Щось може не виходило. Але фізично команда добре готова.

 
Форум » Футбольный Мир » Украинская лига » ФК"КАРПАТЫ" (ФК"КАРПАТЫ")
Страница 1 из 212»
Поиск:

Copyright MyCorp © 2016